Що потрібно знати про епілепсію
пацієнтам та фахівцям
Судоми виникають, коли у людини розвивається порушення електричної активності мозку. Якщо у хворого було принаймні два напади, і вони не були спричинені іншим відомим захворюванням, такому пацієнту можуть поставити діагноз «Епілепсія».
Зміст
Зазвичай згадка про судомні напади викликає в уяві людей, які не мають відношення до медицини, картини того, як хтось падає на землю та б’ється в конвульсіях. Насправді це лише один із десятків типів нападів. Залежно від того, де в головному мозку сталося порушення електричної активності, епілептичні напади можуть мати вельми різні прояви, як-от:
Епілепсія може бути спричинена багатьма різними аномаліями головного мозку. Іноді це наслідок травми голови або спадковий розлад. Водночас приблизно в 50% випадків причина нападів невідома. На щастя, більшість людей з епілепсією можуть контролювати свої напади за допомогою ліків, хірургічного втручання або медичних пристроїв.
Немає двох абсолютно однакових випадків епілепсії. Тригери нападу в однієї людини можуть значно відрізнятися від тригерів у іншого пацієнта.
Проте, загалом існує кілька добре відомих і надзвичайно поширених типів тригерів.
Пропущений прийом ліків є головною причино того, чому люди з контрольованою епілепсією мають раптові, несподівані напади, які виникають у хворого, який раніше успішно контролював свій стан.
Пропуск однієї дози не обов’язково є приводом для паніки. Люди часто пропускають прийом чергової дози і, в більшості випадків, нічого страшного не відбувається.
Якщо хворий пропустив прийом ліків, загальне правило полягає в тому, щоб прийняти ліки, як тільки він про це згадає, якщо тільки вже не настав час для наступної дози. Слід уникати подвоєння доз.
При розгубленості чи відсутності розуміння ситуації варто зателефонувати своєму лікарю, щоб отримати конкретні вказівки.
Повноцінний нічний сон важливий для всіх людей, але особливо він важливий для людей з епілепсією.
Поки людина спить, у її мозку відбуваються зміни в електричній і гормональній активності. Ці зміни можуть бути тригерами нападів, тому деякі хворі часто мають судоми під час сну. Подібні зміни також можуть спричиняти судоми у людей, які мають хронічну недостатність сну.
На жаль, епілепсія та сон існують у певному замкнутому колі. Епілепсія може порушити сон, а з іншого боку, брак сну може посилити напади. Деякі ліки від епілепсії мають побічні ефекти, такі як безсоння, через які людина не може заснути. Крім того, люди з епілепсією більш схильні до апное уві сні (періодичних зупинок дихання), які ще більше впливають на сон.
Лікарі всього світу рекомендують людям у віці від 18 до 64 років приділяти сну 7-9 годин на добу.
Стрес може мати на людський організм вкрай негативний вплив. Стрес може спричинити головний біль, безсоння або збільшити ризик розвитку таких розладів, як серцеві захворювання чи діабет, особливо у тому разі, коли стрес є хронічним, тобто триває довго. Якщо у людини є епілепсія, стрес також може зумовити судомні напади.
Точна причина, чому це відбувається, до кінця не зрозуміла, особливо тому, що стрес має суб’єктивний характер: те, що спричиняє стрес у однієї людини, може бути цілком безпечним для іншої.
Одне дослідження виявило, що деякі люди відчувають втрату контролю під час стресу, у них розвивається занепокоєння, страх чи тривога. Це може спричинити гіпервентиляцію (прискорене та глибоке дихання), що, у свою чергу, здатне посилити аномальну активність мозку та спровокувати судоми.
Так само, як сон, стрес та епілепсія – це палиця, що має два кінці. Стрес, тривога та інші розлади настрою можуть спровокувати напади, і, водночас, вони є досить поширеними серед людей з епілепсією.
Якщо людина часто відчуває стрес, варто поговорити з лікарем або фахівцем із психічного здоров’я, щоб дізнатися, чи є у неї розлад настрою, який піддається лікуванню, або обговорити способи зниження рівня стресу. Також на випадок стресових ситуацій доцільно знати кілька методів швидкого зняття стресу, як-от глибоке дихання або техніки релаксації.
У невеликих кількостях алкоголь (скажімо, 1-2 стандартні порції напоїв) зазвичай не спричиняє судом. Проте вживання занадто великої кількості алкоголю за короткий проміжок часу або вживання трьох або більше порцій спиртних напоїв може стати тригером судомного нападу.
Судоми, пов’язані з алкоголем, зазвичай виникають під час абстиненції, коли алкоголь виходить із організму. Це означає, що якщо людина п’є і у неї немає судом, їй не варто заспокоюватися — судоми можуть виникнути пізніше.
Крім того, деякі протисудомні препарати можуть знизити толерантність до алкоголю. Такій людині може знадобитися менша кількість спиртного, щоб відчути наслідки сп’яніння (наприклад, запаморочення чи блювоту), ніж людям, які не приймають ці ліки.
Треба також знати про те, що так звані «стандартні порції спиртних напоїв» – це фактична кількість алкоголю у перерахунку на етиловий спирт 96°. Отже, стандартна порція алкоголю – це:
Напади через відміну алкоголю можуть виникнути через 6-72 години після того, як людина припинила пити. Бажано не залишатися на самоті після вживання алкоголю, якщо у людини бувають епілептичні напади.
Приблизно у половини жінок дітородного віку з епілепсією посилюються напади під час менструації. Швидше за все, це пов’язано з гормональними змінами, які відбуваються під час місячного циклу.
У людському мозку багато нервів, на які безпосередньо впливають основні жіночі статеві гормони – естроген і прогестерон. У високих дозах естроген може спричиняти або посилити судоми. З іншого боку, прогестерон дійсно може захистити від судом.
Серед сучасних жінок великої популярності набули оральні контрацептиви («протизаплідні пігулки»). Для багатьох жінок з епілепсією такі таблетки безпечні. У інших певні види протизаплідних таблеток можуть посилити напади.
Варто зазначити, що взаємозв’язок між гормональним контролем над народжуваністю та ліками від епілепсії може бути й іншим, а саме: деякі ліки від епілепсії посилюють здатність печінки розщеплювати гормони, що знижує ефективність контролю за народжуваністю.
Пропущений прийом ліків, недосипання, стрес, алкоголь і менструація є одними з найпоширеніших тригерів епілептичних нападів, але насправді їх набагато більше.
Так, наприклад, миготливі вогні можуть спричиняти судоми у деяких осіб, але це спостерігається набагато рідше, ніж вважає багато людей. Фактично фоточутливими (тобто такими, що мають надмірну реакцію на світло) є лише 3% пацієнтів з епілепсією.
Рослинні препарати, а також трави, які входять до складу багатьох дієтичних добавок, можуть спричиняти судоми або посилювати побічні ефекти протисудомних препаратів. Те ж саме стосується ефірних олій. Відомо, що деякі з них, наприклад, ялівець, спричиняють судоми.
Дефіцит вітаміну B6 (піридоксин) – це єдиний тип дефіциту вітаміну, який, як було доведено, потенційно може спричиняти або посилювати судоми. Зазвичай це відбувається у новонароджених дітей і немовлят.
У деяких людей змінювати електричну активність мозку та спричиняти судоми може низький рівень натрію, магнію та кальцію. Дефіцит цих речовин зазвичай пов’язаний із соматичними захворюваннями, такими як захворювання нирок або гормональні розлади.
Протягом останнього десятиліття баріатрична хірургія (тобто спеціальні оперативні втручання, які сприяють тривалому зниженню маси тіла) стала дуже поширеною як засіб, який значно знижує ризик виникнення серцево-судинних хвороб, цукрового діабету типу II, а також багатьох онкологічних захворювань.
Проте з часом, коли відбулося накопичення великої кількості статистичних даних про такі втручання, включаючи дані про побічні ефекти баріатрії, стало зрозуміло, що подібні операції пов’язані з багатьма небажаними явищами, у тому числі й зі змінами у психіці пацієнтів.
А канадські вчені стверджують, що популярні баріатричні операції (бандажування шлунку, шлункове шунтування тощо) можуть підвищувати ризик виникнення судомних нападів.
Результати цього дослідження були опубліковані у вересні цього року в журналі Neurology.
Дослідники із Західного університету у канадському місті Лондон (розташоване в провінції Онтаріо) порівняли медичні дані майже 17 000 пацієнтів, які перенесли баріатричну операцію, з даними понад 620 000 осіб із ожирінням, яким таку операцію не виконували.
Учені встановили, що протягом мінімум 3-річного періоду спостереження група хірургічного втручання мала на 45% вищий ризик розвитку епілепсії, ніж група нехірургічного лікування ожиріння. Крім того, пацієнти, у яких стався інсульт після баріатричної операції, мали в 14 разів більше шансів на розвиток епілепсії, ніж ті, у кого не було інсульту.
Важливо зазначити, що з аналізу були виключені пацієнти із судомами в анамнезі, епілепсією, факторами ризику розвитку епілепсії, попередньою операцією на мозку, психічними розладами або зловживанням/залежністю від наркотиків чи алкоголю.
Зазначається, що можливі механізми, які лежать в основі зв’язку між баріатричними операціями і ризиком розвитку епілепсії, полягають у тому, що такі втручання призводять до значної зміни у засвоєнні поживних речовин. Крім того, мікробіом пов’язаний з епілепсією, а після баріатричної хірургії в мікробіомі кишечника відбуваються певні зміни.
Дослідники водночас зазначають, що реальний ризик розвитку епілепсії після баріатричних операцій є дуже низьким, проте його слід обов’язково представляти пацієнтам, яким пропонуються такі втручання, під час роз’яснення ризиків і переваг баріатричної хірургії.
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6139974/
https://n.neurology.org/content/early/2022/09/28/WNL.0000000000201100
https://cms.aesnet.org/abstractslisting/epilepsy-risk-following-bariatric-surgery-for-weight-loss
до списку статей Знайти лікаря
