Епілепсія

Захворювання головного мозку з повторюваними судомними нападами. Крім власне судом, в епілепсії є довгострокові наслідки у вигляді порушення функцій мозку, пов'язані з психологічними і соціальними проблемами.

Зміст

• Причини епілепсії
• Симптоми епілепсії
• Що запускає розвиток епілептичного нападу?
• Як ставлять діагноз епілепсії?
• Лікування епілепсії: що допомагає?

Епілепсія – це досить поширене захворювання головного мозку, основним симптомом якого є судомні напади. Ці напади виникають як наслідок аномальної електричної активності клітин головного мозку і тривають від кількох секунд до кількох хвилин.

Частота розвитку епілепсії різна в різних країнах, проте в середньому вона виникає з частотою 1 на 30 осіб. Епілепсія може розвинутися в будь-якому віці, однак найчастіше перші прояви хвороби виникають в дитинстві або після 60 років. Незважаючи на тяжкість захворювання, більшість випадків (як мінімум, 4 чи 5) добре піддаються сучасній терапії [1].

Причини епілепсії

Залежно від причини розвитку захворювання, виділяють ідіопатичну й симптоматичну епілепсію.

Ідіопатична епілепсія – це захворювання, причина якого залишилася невідомою після проведення ретельного медичного обстеження. Є підстави вважати, що розвиток цієї форми епілепсії пов'язаний зі спадковими (генетичними) факторами, проте точну роль генетики ще тільки належить визначити. У людей з ідіопатичною епілепсією обстеження не виявляє ніяких порушень в роботі або будові головного мозку. Ця форма епілепсії зазвичай дуже добре відповідає на спеціальну протиепілептичну терапію.

Симптоматична епілепсія – це повторні судоми, викликані різними захворюваннями, травмами головного мозку або впливом зовнішніх несприятливих факторів, наприклад, токсинів. Найчастішими причинами симптоматичної епілепсії є:

• травма головного мозку з утворенням рубця тканини мозку;
• інсульт;
• дитячий церебральний параліч;
• новоутворення і пухлини головного мозку;
• перенесені інфекційні захворювання головного мозку, наприклад, менінгіт і енцефаліт;
• деякі генетичні захворювання.

Ці захворювання і стани можуть подразнювати клітини головного мозку, викликаючи розвиток судом.

Симптоми епілепсії

Основним симптомом епілепсії є епілептичний напад, або судомний припадок. Під епілептичним припадком (нападом) розуміють нетривалий епізод симптомів, викликаний сплеском аномальної електричної активності в головному мозку.

Епілептичні напади поділяють на два основні типи – генералізовані та вогнищеві (парціальні) припадки, хоча іноді можуть розвиватися інші, нетипові варіанти нападів. Найчастіше у одного і того ж хворого відзначаються припадки одного і того ж типу (генералізовані або парціальні) [1]. Хоча можливі виключення, коли в різний час у одного хворого виникають різні види нападів.

Генералізовані припадки розвиваються, якщо аномальна електрична активність поширюється на весь головний мозок або більшу його частину. Відповідно, симптоми охоплюють практично все тіло пацієнта. Генералізовані епілептичні припадки можуть виглядати як:

1. Тоніко-клонічні напади – це найпоширеніший тип генералізованого припадку. Під час такого нападу пацієнт втрачає свідомість, падає і при цьому все тіло охоплюють судоми, викликані неконтрольованими м'язовими скороченнями.
2. Абсанс – короткочасна втрата свідомості. При цій формі нападу пацієнт не б'ється в судомах і падає, але знаходиться без свідомості. Тривалість нападу складає кілька секунд і найчастіше такі напади виникають у дітей.
3. Міоклонічні припадки – це раптове скорочення м'язів, що викликає судомний рух, схожий на ривок. Такі судоми можуть охоплювати все тіло, але найчастіше виникають в одній або обох руках.
4. Тонічні судоми – характеризуються короткочасною втратою свідомості, падінням, при цьому в результаті скорочення м'язи стають жорсткими (ригідними).
5. Атонічний припадок – характеризується раптовим зниженням або втратою м'язового тонусу, що охоплює все тіло або окремий його сегмент (кінцівку, голову, щелепу). Масивний припадок може призводити до падіння хворого, при цьому свідомість або відсутня, або зберігається.

Парціальні припадки виникають у разі, якщо аномальна електрична активність виникає і обмежується окремою ділянкою головного мозку. Відповідно симптоми теж обмежені однією ділянкою тіла. Парціальні припадки поділяються на прості й складні. Прості припадки проявляються різкими рухами або незвичайними відчуттями (наприклад, поколювання), що виникають в одній руці або нозі без втрати свідомості. Складні парціальні припадки найчастіше виникають в результаті збудження нейронів у скроневій частці мозку, тому цей тип припадків іноді називають скроневою епілепсією. Для цих нападів характерна незвичайна поведінка хворого протягом декількох секунд або хвилин. Наприклад, пацієнт може грати з предметом, або бурмотіти, або безцільно блукати. Також можливе виникнення дивних емоцій, страхів, почуттів або відчуттів. Після закінчення нападу хворий не пам'ятає, що робив під час нападу.

Що запускає розвиток епілептичного нападу?

Чинники, що викликають розвиток епілептичного нападу, називають тригерами епілепсії. В цілому, запустити активність мозку може будь-який подразник, але частіше за все тригерами стають [1]:

• стрес і тривога;
• недостатність сну і втома;
• прийом деяких лікарських препаратів, наприклад, антидепресантів;
• нерегулярний прийом їжі;
• зловживання алкоголем і прийом наркотиків;
• спалахи світла;
• менструація;
• захворювання, що супроводжуються підвищенням температури тіла.

Як ставлять діагноз епілепсії?

Як і при багатьох інших неврологічних захворюваннях, основу діагностики епілепсії становить грамотно проведене опитування та огляд хворого. Під час бесіди з пацієнтом лікар прагне отримати докладний опис нападів, а також дізнатися особистий і сімейний анамнез хворого. Для підтвердження діагнозу можуть бути призначені (і, як правило, призначаються) додаткові обстеження, включаючи електроенцефалографію (ЕЕГ), сканування головного мозку і деякі аналізи крові. Для сканування мозку використовується комп'ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія. З аналізів крові найчастіше призначають загальний і біохімічний аналіз крові, що дозволяють оцінити загальний стан здоров'я пацієнта.

Лікування епілепсії: що допомагає?

Лікарські препарати не дозволяють вилікувати епілепсію, але часто допомагають контролювати судомну активність головного мозку і запобігати виникненню нападів. Для успішного контролю нападів важливо приймати препарати регулярно, щодня. Вибір конкретного препарату визначається різновидом епілепсії, віком пацієнта і наявністю супутніх захворювань. У більшості випадків достатньо прийому одного протисудомного препарату, але іноді доводиться приймати додатковий препарат.

Іншими варіантами лікування можуть стати [1]:

• хірургічна операція;
• стимуляція блукаючого нерва;
• кетогенна дієта;
• допоміжна терапія.

Література

1. Epilepsy and seizures. https://patient.info/health/epilepsy-and-seizures