Що потрібно знати про епілепсію
пацієнтам та фахівцям
Оптимальне лікування епілепсії – це єдина на сьогоднішній день можливість контролювати епілептичні напади. Які ж варіанти терапії пропонує сучасна медицина таким хворим? Давайте розберемося.
Зміст
Лікування епілепсії слід починати відразу після того, як лікар поставить діагноз. При цьому спостерігати хворого на епілепсію можуть лікарі різних спеціальностей, але постановкою діагнозу і призначенням терапії повинні займатися фахівці вузького профілю – невролог, дитячий невролог або епілептолог, оскільки ці лікарі пройшли спеціальну підготовку з діагностики та лікування епілепсії із застосуванням найсучасніших та найефективніших методик. Якщо підібрати ефективне лікування в амбулаторних умовах не вдається, хворого можуть направити до спеціального відділення або спеціалізованого центру, де його здоров'ям займуться фахівці найвищого профілю.
На сьогоднішній день лікування хворих на епілепсію ведеться за кількома напрямками. Перш за все, це медикаментозна терапія із застосуванням протиепілептичних (протисудомних) лікарських засобів. При неефективності лікарських препаратів, а також при деяких видах епілепсії, можуть застосовуватися хірургічні операції та лікування за допомогою спеціальних приладів. На додаток до перерахованих методів або, рідше, як окремий різновид лікування, використовується дієтотерапія.
Терапія протисудомними препаратами є найпоширенішим і найефективнішим методом лікування епілепсії на сьогоднішній день. На даний час в асортименті лікаря налічується близько 20 протиепілептичних препаратів, кожен зі своїм переліком показань і ризиком побічних ефектів [1]. У більшості випадків для повного усунення епілептичних нападів достатньо регулярного прийому одного спеціального препарату (так звана монотерапія епілепсії), проте іноді до схеми лікування доводиться включати другий і навіть третій препарат (комбіноване лікування епілепсії).
Щоб підібрати відповідний препарат або препарати, потрібно врахувати форму епілепсії, частоту і тип судомних нападів, вік і стать пацієнта, звичний для нього спосіб життя, наявність інших хронічних захворювань, прийом хворим інших лікарських препаратів, а також лікувальні та побічні ефекти наявних доступних препаратів від епілепсії. Зрозуміло, що врахувати всі ці фактори та підібрати ефективний засіб від епілепсії сам хворий не зможе – для цього потрібен кваліфікований лікар. Іноді лікарю доводиться змінювати дозу ліків або навіть міняти протисудомний препарат, щоб домогтися найвираженішого лікувального ефекту.
До сучасних протисудомних препаратів, які використовуються для лікування епілепсії, відносяться [1]:
Деякі з цих препаратів (переважно нові лікарські засоби) поки ще не зареєстровані в Україні й можуть бути доступні лише у США або країнах Європи.
Оптимальна доза одного протиепілептичного препарату дозволяє контролювати напади у більшості хворих на епілепсію. Комбінована терапія потрібна тільки при неефективності монотерапії. Іноді лікар може скасувати препарати через кілька років постійної протисудомної терапії, але нерідко хворому доводиться продовжувати лікування протягом усього життя. Несвоєчасне скасування лікування може призвести до відновлення нападів і навіть до розвитку тяжкого ускладнення – епілептичного статусу. Крім того, неконтрольовані напади можуть призводити до змін у головному мозку, які ускладнюють лікування епілепсії в майбутньому.
При деяких видах епілепсії пацієнтам окремих вікових категорій (зокрема, дітям) може призначатися дієтотерапія у вигляді так званої кетогенної дієти. Ця дієта передбачає підвищене споживання жирної їжі разом з обмеженням кількості білка і вуглеводів у раціоні хворого. В результаті організм хворого переходить у стан, який називається «кетоз», що допомагає попереджувати розвиток епілептичних нападів. Клінічний досвід показує, що така дієта підвищує ефективність лікування при резистентній (стійкій до медикаментів) епілепсії, а також значно знижує частоту нападів при деяких формах епілепсії у дітей.
Хірургічне лікування епілепсії проводиться у двох випадках [1]:
Якщо обстеження хворого виявляє можливість хірургічного лікування епілепсії, операцію слід виконати якомога швидше. Перед операцією хворий проходить ретельне обстеження, в тому числі реєстрацію електричної активності з поверхні мозку, яка інформативніша, ніж звичайна електроенцефалограма (ЕЕГ). Також може бути показана функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ), яка дозволяє оцінити активність головного мозку зі зміни показників місцевого кровотоку.
Говорячи про хірургічне лікування епілепсії, не можна не відзначити, що операції супроводжуються певним рівнем ризику, і що хірургічне лікування не гарантує 100% результату. Серед ускладнень хірургічної операції спостерігаються порушення пізнавальної функції, зміни особистості та фізична недієздатність. Для зниження цих ризиків потрібно, щоб операція виконувалася кваліфікованим лікарем з великим досвідом подібних втручань.
Застосування імплантованих пристроїв розглядається при стійкій до ліків епілепсії у хворих, які не підходять для проведення хірургічної операції. В основі методу лежить електрична стимуляція нервової системи, наприклад, за допомогою стимуляції блукаючого нерва. За деякими даними, цей метод дозволяє знизити частоту нападів на 20-40%, а також значно зменшити потребу хворого в протисудомних препаратах. На даний час триває розробка нових пристроїв для лікування епілепсії, в тому числі спрямованих на глибоку стимуляцію мозку і стимуляцію трійчастого нерва.
