Черепно-мозкова травма та епілепсія

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) є загальновідомою причиною виникнення судом та епілепсії. Вона може статися внаслідок будь-якого пошкодження головного мозку - падіння, автокатастрофи, спортивні травми, внаслідок вогнепального поранення чи військового бою.

Зміст

Залежно від типу та тяжкості травми, яку переживає людина, ЧМТ може спричинити:

  • забій головного мозку;
  • внутрішньомозковий крововилив;
  • кровотечу між оболонками мозку (субдуральний або субарахноїдальний крововилив);
  • кровотечу між черепом і оболонками мозку (епідуральна гематома).

Навіть якщо кровотеча відбувається за межами мозку, вона може вплинути на мозкову тканину, стискаючи мозок та порушуючи його нормальну анатомію і функцію. Черепно-мозкова травма також може спричинити легкий або сильний набряк мозку (внутрішньомозковий набряк).

Людині, яка постраждала внаслідок черепно-мозкової травми, необхідно надати медичну допомогу якомога швидше. Безумовно, повністю нівелювати негативний вплив травми неможливо, але швидке надання медичної допомоги може дати можливість стабілізувати стан постраждалого та допоможе запобігти подальшим негативним наслідкам.

Як ЧМТ впливає на людей?

Черепно-мозкові травми можуть варіюватися від легких до середньої тяжкості та тяжких, і саме від ступеня тяжкості залежить спектр впливу на мозок.

Терміни «легка», «середня» та «тяжка» стосуються тяжкості травми, а не наслідків ЧМТ.

Легка травма мозку може вплинути на роботу клітин мозку протягом годин, днів або тижнів. Тяжчі травми головного мозку часто мають більш довгострокові наслідки і можуть призвести до значної інвалідизації або смерті. Після черепно-мозкової травми тривалий час може спостерігатися низка неврологічних, когнітивних, так і психіатричних симптомів.

Крім того, частими проявами перенесеної травми є зміни рухів, порушення відчуттів, зору та слуху. Важливо, що відносно частим ускладненням ЧМТ є судоми та епілепсія.

Які дослідження проводяться для оцінки ЧМТ?

Кожна людина з черепно-мозковою травмою має пройти загальне медичне та неврологічне обстеження. Обставини отримання травми, тяжкість травми, а також неврологічні та медичні симптоми допоможуть визначити необхідність подальших досліджень, включаючи нейропсихологічне тестування та невідкладне лікування.

Для оцінки ступеня ушкодження мозку після травми зазвичай використовується візуалізація мозку за допомогою комп’ютерної томографії (КТ) та, якщо доступна, магнітно-резонансна томографія (МРТ) головного мозку і електроенцефалографія (ЕЕГ).

Також слід зробити аналіз крові для виявлення будь-якої токсичної, інфекційної або ендогенної причини, яка могла б сприяти розвитку травми голови, і виявлення будь-якої крововтрати. Людину з травмою голови варто перевірити щодо травми шийного відділу хребта (шиї) та спинного мозку.

Що ми знаємо про судоми та ЧМТ?

Судоми можуть виникати в ранньому періоді (протягом першого тижня після черепно-мозкової травми) або в пізньому (більше ніж через тиждень після травми головного мозку). Судоми, які виникають швидко після черепно-мозкової травми, вважаються проявом нещодавньої травми. Судоми, які виникають у пізній період після ЧМТ, частіше повторюються і трактуються як епілептичні напади (симптоматична епілепсія).

Ранні судоми при ЧМТ

  • Приблизно у 1 з 10 осіб (10%) відмічаються ранні судоми після ЧМТ.
  • 50% ранніх судом виникають протягом перших 24 годин після ЧМТ.
  • 25% ранніх судом виникають протягом першої години після ЧМТ.
  • Більшість судом протягом 24 годин після травми проявляються генералізованими тоніко-клонічними судомами.
  • Діти молодшого віку мають найбільший ризик розвитку ранніх посттравматичних судом та епілептичного статусу.
  • Люди, які мають серйозніші травми голови (наприклад, автомобільні аварії, падіння з висоти, військові поранення), які спричиняють набряк мозку, субдуральний крововилив, пов’язані з проникненням у мозок сторонніх предметів (наприклад, куля, бойові поранення) або які супроводжуються тривалим періодом втрати свідомості (>30 хвилин), частіше мають ранні судоми.
  • Кожна четверта людина з ЧМТ страждає від крововиливу в мозок (внутрішньомозкової гематоми), який потребує хірургічного втручання, або перелому черепа, який травмує мозкову тканину.
  • У деяких випадках, навіть якщо травма голови незначна і у людини немає ознак ушкодження мозку, підтверджених за допомогою КТ або МРТ, судоми все одно можуть виникнути.
  • Зміни на ЕЕГ можуть бути або не бути присутніми безпосередньо після травми голови.
  • Якщо наявні маркери судом на ЕЕГ одразу після ЧМТ, це може означати, що у людини існує більша ймовірність розвитку епілепсії.
  • Люди з ранніми нападами після травми головного мозку мають більший ризик розвитку посттравматичної епілепсії.

Що таке пізні судоми?

Судоми, які виникають більше ніж через тиждень після черепно-мозкової травми, вважаються пізніми судомами. Найчастіше це відбувається через серйозніше пошкодження клітин мозку, а також через зміни хімічного середовища навколо клітин.

Посттравматична епілепсія (ПТЕ)

Приблизно у 1 із 50 осіб, які отримали черепно-мозкові травми, розвивається ПТЕ. Існує спектр тяжкості ПТЕ, який варіюється від добре контрольованих судом до судом, які дуже важко піддаються лікуванню.

Які типи судом спостерігаються у людей із посттравматичною епілепсією?

Більшість судом (у 8 із 10 осіб) при посттравматичній епілепсії є фокальними з можливістю вторинної генералізації в тоніко-клонічні напади. Це означає, що вони починаються в одній ділянці мозку (фокальні), але поширюються на весь мозок (генералізовано). Іноді початок цих судом (вогнищевий початок) можна визначити, і він стосується ділянки ураженого мозку.

У людини вищий ризик розвитку ПТЕ, якщо:

  • Судоми виникають в ранньому періоді (протягом першого тижня після черепно-мозкової травми);
  • крововилив в тканини мозку (гемораргічне пошкодження) або забій мозку під час травми;
  • пошкодження кістками черепа мозкову тканину, або вдавлений перелом черепа;
  • сталася проникаюча травма головного мозку (наприклад, куля, бойове поранення);
  • відхилення на ЕЕГ, що реєструються в ранньому періоді після травми;
  • вік старше 65 років;
  • обтяжений сімейний анамнез (епілепсія, судоми)

Чи є деякі ділянки мозку, які піддаються підвищеному ризику травмування і судом?

Внаслідок ЧМТ можуть бути пошкоджені оболонки головного мозку, виникнути пошкодження тканин і кровоносних судин, що може спричинити внутрішньомозкову кровотечу.

Які зміни в мозку можуть спричинити судоми після ЧМТ?

Структурні, хімічні та функціональні зміни, які призводять до розвитку судом після ЧМТ, все ще вивчаються. Відомо, що тип змін, які відбуваються у тканині мозку після ЧМТ, залежить від типу травми.

Закрита черепно мозкова травма може призвести до кровотечі в мозкову тканину (крововилив), забиття головного мозку, пошкодження шляхів в білій речовині мозку (дифузне ураження аксона), набряку мозку, зменшення, або значне збільшення притоку крові до тканин мозку.

Відомо, що хімічні зміни в мозку, які впливають на функціонування клітин мозку, також відбуваються після ЧМТ.

Проникаючі поранення можуть призвести до утворення рубця в тканині мозку або спричинити утворення рубця, який охоплює зовнішній шар мозку та його оболонки.

Як лікують судоми при ЧМТ?

Протисудомні препарати – це терапія першої лінії, яка використовується для лікування судом після ЧМТ.

Лікування протисудомними препаратами є типовим, якщо людина мала хоча б один напад на початку ЧМТ. Також раннє лікування протисудомними препратами рекомендують, щоб знизити ймовірність прогресування до епілептичного статусу.

Швидкий контроль над судомами важливий для зниження ризику подальшого пошкодження мозку.

Тривалість лікування (тижні, місяці) протисудомними препаратами ретельно зважується для кожного пацієнта, залежно від ступеня травми та ймовірності повторних судом.

При пізніх судомах спостерігається велика, приблизно у 8 із 10 осіб, частота рецидивів судом, тому тривале протисудомне лікування рекомендується людям, у яких є навіть один пізній (більше одного тижня після ЧМТ) судомний напад.

Вибір протисудомного препарату буде залежати від типу судом у людини та її індивідуальної історії хвороби (супутні захворювання, переносимість ліків).

Чи є хірургічне лікування варіантом лікування посттравматичної епілепсії?

Хірургічне втручання може бути прийнятним для людей із стійкою до ліків посттравматичною епілепсією (тобто тих, у кого продовжуються судоми, незважаючи на застосування вже двох використаних протисудомних препратів).

Як і при інших типах епілепсії, мета хірургічного втручання при посттравматичній епілепсії — безпечне видалення епілептогенної тканини мозку.

Також для людей, які мають резистентну до ліків епілепсію і не є кандидатами на хірургічну резекцію, слід розглянути можливість стимуляції блукаючого нерва.

Електронне джерело: https://www.epilepsy.com/causes/structural/traumatic-brain-injury-and-epilepsy

до списку статей Знайти лікаря
Рекомендуємо по цій темі:
8 липня 2022
Епілепсія та особливості харчування
Лікувати епілептичні напади можна за допомогою низки протиепілептичних препаратів (ПЕП). Проте, деякі з них змінюють метаболізм і засвоєння багатьох поживних речовин. Таким чином, пацієнти з епілепсією можуть мати вищий ризик розвитку дефіциту поживних речовин і його небажаних наслідків. З іншої точки зору, надзвичайно важливо розуміти роль деяких поживних речовин та специфічних дієт у лікуванні епілепсії. Це може допомогти краще контролювати епілептичні напади у таких пацієнтів.
21 червня 2022
Черепно-мозкова травма та епілепсія
Черепно-мозкова травма (ЧМТ) є загальновідомою причиною виникнення судом та епілепсії. Вона може статися внаслідок будь-якого пошкодження головного мозку - падіння, автокатастрофи, спортивні травми, внаслідок вогнепального поранення чи військового бою.
10 листопада 2021
Зв'язок між синдромом Дауна та епілепсією
Епілепсія, яка має багато причин виникнення, також має тісний зв’язок із синдромом Дауна (СД). Вважається, що епілепсія, може виникати у 1% - 13% дітей з СД.
9 листопада 2021
Чи може безглютенова дієта бути корисною при епілепсії?
Як відомо для лікування епілепсії використовують медикаментозну терапію, а інколи і хірургічне втручання, проте певні дані свідчать про те, що люди з епілепсією можуть почуватися значно краще дотримуючись безглютенової дієти.