Таблетки від епілепсії

Багато хворих на епілепсію змушені приймати лікарські препарати, які допомагають контролювати перебіг захворювання і навіть можуть повністю позбавити хворого від нападів. На сьогоднішній день відомі й застосовуються більше десятка препаратів від епілепсії, і при цьому постійно ведеться пошук нових протисудомних засобів.

Застосування лікарських препаратів, так званих протиепілептичних або протисудомних засобів, є наріжним каменем терапії епілепсії у дорослих та дітей. І хоча медикаментозна терапія не виліковує епілепсію, таке лікування успішно захищає від розвитку нападів близько 70% хворих. Але для того, щоб лікування було ефективним, дуже важливо правильно вибрати протисудомний препарат, який допоможе при конкретному виді епілепсії конкретному хворому.

Найважливішим фактором, що впливає на вибір протиепілептичного препарату, є тип нападів (фокальні, генералізовані, тоніко-клонічні, міоклонічні, абсанси). Крім цього, враховуються такі чинники як вік і стать хворого, здатність переносити побічні ефекти, наявність інших захворювань і прийом інших лікарських засобів. Вибір препарату для лікування епілепсії вимагає від лікаря глибоких знань про захворювання та особливості всіх сучасних протисудомних препаратів.

У цій статті ми коротко розповімо про препарати, що застосовуються для лікування епілепсії: про основні показання до застосування та поширені побічні дії. Усі протисудомні препарати в цій статті представлені в алфавітному порядку за їх міжнародною назвою, тобто за найменуванням діючої речовини. Компанії-виробники присвоюють цим препаратам оригінальні (брендові) найменування, в результаті в аптеці можна побачити кілька варіантів одного і того ж препарату з різними назвами. Ми розповімо про всі препарати, схвалені для лікування епілепсії в різних країнах. Деякі з них на даний час ще не пройшли реєстрацію в Україні.

Бріварацетам. Новий препарат, схвалений FDA в 2016 році й призначений для комбінованої терапії пацієнтів із фокальними нападами. До можливих побічних ефектів належать сонливість і запаморочення.

Вальпроати, вальпроєва кислота. Використовується для лікування парціальних, генералізованих нападів та абсансів. Потенційних побічних ефектів досить багато, при тривалому прийомі можлива нудота, порушення функції печінки, тремор, порушення з боку системи крові, остеопороз. Застосування вальпроатів не рекомендується дітям і підліткам жіночої статі, жінкам дітородного віку та вагітним (за винятком випадків, коли інші препарати неефективні або існує непереносимість).

Зонісамід. Застосовується у лікуванні фокальної епілепсії (з/без генералізації). До побічних ефектів належать метаболічні порушення, порушення настрою, сонливість, погіршення пам'яті, порушення зору.

Карбамазепін. Препарат для лікування парціальних та генералізованих тоніко-клонічних нападів. Не рекомендований для лікування міоклонічних нападів та абсансів. Серед поширених побічних ефектів – порушення з боку системи крові, печінки, підвищена стомлюваність, сонливість, порушення зору, нудота, блювота, запаморочення і висип. Карбамазепін протипоказаний пацієнтам з порушенням ритму серця. Препарат у комбінованій терапії знижує ефективність ряду препаратів супутньої терапії.

Лакосамід. Використовується для лікування парціальних нападів у дорослих, як в монотерапії, так і в комбінації з іншими лікарськими засобами. Серед побічних ефектів – порушення зору, запаморочення, нудота, блювота і головний біль.

Ламотриджин. Використовується для лікування різних видів епілептичних нападів, включаючи парціальні, генералізовані тоніко-клонічні, синдром Леннокса – Гасто. Серед побічних ефектів найвагомішим є поява шкірного висипу.

Леветирацетам. Препарат використовується в лікуванні всіх типів нападів (фокальні, генералізовані міоклонічні та тоніко-клонічні). Побічні ефекти розвиваються рідко. Серед найбільш значущих – нежить і головний біль.

Окскарбазепін. Препарат використовується для лікування фокальної епілепсії. Серед побічних ефектів – запаморочення, сонливість, втома, головний біль, нудота, блювота, двоїння в очах.

Перампанел. Препарат схвалений в якості додаткової терапії для лікування парціальних і генералізованих тоніко-клонічних нападів. Серед частих побічних ефектів – запаморочення, втома. Виробник попереджає про ризик розвитку таких побічних ефектів як дратівливість, агресивна поведінка, гнів, ейфорія, тривожний стан і психічні порушення.

Прегабалін. Використовується у поєднанні з іншими протисудомними препаратами для лікування парціальних нападів. Також використовується в лікуванні нейропатичного болю. До побічних ефектів відносять запаморочення, сонливість, головний біль, сухість у роті, набряки, нечіткість зору, порушення уваги.

Тіагабін. Застосовується в якості додаткової терапії для лікування резистентних форм парціальних нападів. До небажаних ефектів належать запаморочення, тремор, стомлюваність, слабкість, дратівливість, нудота. Препарат не рекомендований пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки.

Топірамат. Використовується для лікування епілепсії (парціальні та генералізовані тоніко-клонічні напади, синдром Леннокса – Гасто), а також у лікуванні мігрені. Побічні ефекти: сонливість, запаморочення, нудота, блювота, зниження маси тіла. З обережністю використовувати пацієнтам з порушенням функції нирок.

Фелбамат. Препарат для лікування фокальної епілепсії, синдрому Леннокса – Гасто. Використовується досить рідко, в основному, при неефективності інших протисудомних препаратів. Через велику кількість потенційних побічних ефектів, включаючи ризик порушення функції печінки і кісткового мозку, препарат призначають у крайніх випадках і виключно за умови регулярного проведення аналізів крові.

Еслікарбазепін. Препарат для лікування парціальних нападів, може використовуватися самостійно або в комбінації з іншими протисудомними засобами. Серед побічних ефектів відзначають запаморочення, нудоту, головний біль, блювоту, нечіткий зір і тремтіння кінцівок або тулуба (тремор). Не рекомендований пацієнтам з порушенням ритму серця.

Етосуксимід. Використовується для лікування абсансної епілепсії. Серед побічних ефектів відзначаються нудота, блювота, зниження апетиту і маси тіла.

Фенітоїн. Препарат контролює парціальні та генералізовані тоніко-клонічні напади. З побічних ефектів найчастіше зустрічаються запаморочення, стомлюваність, акне, висипання, надлишковий ріст волосся, при тривалому застосуванні – зниження щільності кісткової тканини (остеопороз).

В ідеалі схема лікування епілепсії передбачає прийом одного препарату (монотерапія). Однак нерідко лікарю доводиться призначати другий, і навіть третій протисудомний препарат, щоб домогтися контролю над нападами (комбінована терапія).

Джерела

Epilepsy Drugs to Treat Seizures. https://www.webmd.com/epilepsy/medications-treat-seizures#1

https://www.rlsnet.ru/

EMC (electronic medicines compendium) https://www.medicines.org.uk/emc/product/1963/smpc

до списку статей Знайти лікаря
Рекомендуємо по цій темі:
28 вересня 2020
Аутоімунна форма епілепсії
Аутоімунна форма епілепсії (АЕ) викликана змінами у функціях імунної системи організму. Головною ознакою АЕ є судомні напади. Цей тип епілепсії був нещодавно включений до нової системи класифікації епілепсії, розробленої Міжнародною протиепілептичною Лігою (ILAE).
14 серпня 2020
Епілепсія і депресії
Згідно результатів досліджень, симптоми депресії відчувають 30-35% людей, які страждають від епілепсії. Депресія вважається найпоширенішим розладом настрою в усьому світі.
3 квітня 2020
Як покращити контроль над епілептичними нападами
Дотримання режиму щоденного прийому ліків є дуже важливою вимогою ефективного лікування епілепсії. У деяких випадках графік прийому ліків буває складним і його важко дотримуватися, особливо якщо доводиться приймати ліки неодноразово протягом дня.
3 квітня 2020
Тригери при епілепсії
Деякі люди, що хворіють на епілепсію зауважують, що часто напади відбуваються за певних обставин. Безумовно, у багатьох випадках неможливо передбачити початок нападу, але деколи це не так. Відстеження тригерів (будь-яких факторів, що виникають безпосередньо перед нападом) може допомогти передбачити, коли може відбутися напад. Це дає змогу підготуватися і дізнатися, як зменшити вірогідність того, що напад може відбутися у цей час.