Усім відомо, що епілепсія – це серйозне захворювання головного мозку. Причому деякі люди так побоюються цієї хвороби, що готові приймати за її прояв будь-які повторні м'язові скорочення, наприклад, ті ж моторні тики.
Однак фахівцям добре відомо, що тики й епілепсія – не одне й те саме. Чим вони відрізняються? Давайте розберемося.
Зміст
Епілепсія – це поширене захворювання центральної нервової системи, основним симптомом якого є епілептичні напади, також відомі як припадки. Ці припадки виникають як наслідок аномальної електричної активності клітин головного мозку і тривають від кількох секунд до кількох хвилин. Епілептичні припадки можуть проявлятися судомним посмикуванням окремих м'язів або м'язових груп, а можуть бути абсолютно несхожі на судоми, як, наприклад, абсанси (короткочасна втрата свідомості без будь-яких судомних явищ). Залежно від різновиду нападу, виділяють дві інші форми епілепсії – епілепсія з генералізованими та епілепсія з парціальними (вогнищевими) припадками.
Генералізовані припадки розвиваються, якщо аномальна електрична активність поширюється на весь головний мозок або більшу його частину. Відповідно, симптоми охоплюють практично все тіло пацієнта. Генералізовані епілептичні припадки можуть виглядати як:
Парціальні припадки виникають у разі, якщо аномальна електрична активність виникає і обмежується окремою ділянкою головного мозку. Відповідно симптоми теж обмежені однією ділянкою тіла. Парціальні припадки поділяються на прості та складні. Прості припадки проявляються різкими рухами або незвичайними відчуттями (наприклад, поколювання), що виникають в одній руці або нозі без втрати свідомості. Складні парціальні припадки найчастіше виникають в результаті порушення нейронів у скроневій частці мозку, тому цей тип припадків іноді називають скроневою епілепсією. Для цих нападів характерною є незвичайна поведінка хворого протягом декількох секунд або хвилин. Наприклад, пацієнт може грати з предметом, або бурмотіти, або безцільно блукати. Також можливе виникнення дивних емоцій, страхів, почуттів або відчуттів. Після закінчення нападу хворий не пам'ятає, що робив під час нападу.
Тики – це мимовільні, раптові, швидкі, повторювані, неритмічні рухи. Причиною тиків вважається дисбаланс функції нервової системи, що призводить до «помилкової» сигналізації з нервового центру до відповідних м'язів. Тики бувають первинними, вторинними і спадковими й часто виникають на тлі психоемоційної травми, підвищеної тривожності, фобій (нав'язливих страхів), неврозів, а також синдрому гіперактивності з дефіцитом уваги у дітей, і на тлі хронічної втоми або сильного/тривалого стресу у дорослих.
Тики поділяють на прості та складні. Прості моторні тики виникають як наслідок повторюваних скорочень одного м'язу або групи м'язів (включаючи м’язи очей). Прикладами простих тиків є часте моргання, сіпання головою, знизування плечима. Складні тики – це серія простих дій або скоординована послідовність рухів. Ці рухи можуть бути безглуздими або цілеспрямованими. Прикладом складних тиків є енергійне відкашлювання (людина немов «прочищає» горло).
Прості тики можна помилково прийняти за міоклонічну форму епілепсії, складні тики можна переплутати з парціальними припадками, особливо якщо такі тики виникають у людей з розладом навчання або комунікативними проблемами [1].
Тики часто виникають в дитячому віці (приблизно у 20% дітей [2]) і мають хвилеподібний перебіг (то посилюються, то слабшають з плином часу). Важливою відмінністю тику від епілепсії є можливість дещо контролювати м'язові скорочення, викликані тиком, яка відсутня в разі епілепсії.
Деяка схожість тиків і окремих форм епілепсії може призводити до постановки помилкового діагнозу, призначення неправильного лікування і надання несвоєчасної спеціалізованої допомоги таким хворим. Тому дуже важливо проводити ретельне обстеження хворих з повторюваними посмикуваннями окремих м'язів, м'язових груп або окремих частин тіла, а також з повторюваними стереотипними рухами. Таке обстеження повинно включати докладне опитування, що виконується невропатологом або фахівцем з епілепсії (епілептології), а також різні форми реєстрації електроенцефалографії (ЕЕГ) – рутинну ЕЕГ, ЕЕГ під час сну, ЕЕГ з фотостимуляцією, ЕЕГ з відеореєстрацією і т.д.
Дуже важливо розуміти, що тики і епілепсія вимагають принципово різного лікування. В основі терапії тиків лежить психологічна допомога, дотримання режиму, здоровий спосіб життя і прийом седативних лікарських засобів, тоді як основу лікування епілепсії становить регулярний прийом протисудомних препаратів.