Причини епілепсії відрізняються залежно від віку хворої людини. При цьому приблизно в половині випадків причина епілепсії залишається невідомою навіть після найретельнішого обстеження пацієнта (невідома епілепсія).
Зміст
Приблизно у трьох із 10 хворих на епілепсію обстеження виявляє зміни структури мозку, які викликають підвищену електричну активність, що призводить до нападів судом. Часто епілепсія виникає у дітей з аутичними розладами, хоча визначити зв'язок між аутизмом і епілепсією до сих пір не вдалося [1].
Ще однією частою причиною епілепсії є інфекції головного мозку. Протиінфекційне лікування зазвичай знищує збудник інфекції, однак у тканині мозку на місці запалення нерідко утворюються «рубці», які згодом викликають розвиток нападів епілепсії. Часто причиною епілепсії стають травми голови. У літніх людей однією з найчастіших причин епілепсії є інсульт [1].
Залежно від віку, епілепсію у дітей найчастіше викликають [1]:
У новонароджених: аномалії розвитку головного мозку, метаболічні захворювання, прийом деяких лікарських препаратів матір'ю під час вагітності.
У немовлят і дітей: травми голови, інфекції, вроджені порушення, прогресуючі захворювання і пухлини мозку.
Причиною епілепсії у дорослих найчастіше стають [1]:
У дорослих: травми голови, генетичні захворювання, вроджені порушення, прогресуючі захворювання головного мозку.
У літніх людей: інсульт, травма головного мозку.
Як видно з назви, причиною посттравматичної епілепсії є набуте пошкодження головного мозку [2]. Таке пошкодження може бути наслідком травми чи операції на черепі або головному мозку. Чим тяжчою є травма, тим вища ймовірність подальшого розвитку посттравматичної епілепсії.
Вивчення посттравматичної епілепсії дозволило виявити фактори, що підвищують ймовірність розвитку захворювання після травми. До них відносяться [2]:
Відзначено, що 80% випадків посттравматичної епілепсії розвиваються в перші два роки після травми голови. Надалі ризик розвитку захворювання знижується. Більше того, приблизно у половини пацієнтів із посттравматичною епілепсією після 1-3 судомних нападів настає спонтанна ремісія [2].
Іноді причиною епілепсії стає інсульт – ішемічне (через нестачу кисню) або геморагічне (через крововилив) пошкодження головного мозку [3]. Якщо судоми виникають у гострому періоді інсульту, це є симптомом інсульту і не свідчить про розвиток епілепсії. Однак якщо судомні напади повторно виникають і через місяць після перенесеного інсульту, в цьому випадку говорять про розвиток епілепсії.
Вважається, що після стихання гострих явищ, викликаних інсультом, у головному мозку на місці пошкодження утворюється рубцева тканина, яка змінює електричну активність, викликає підвищену судомну готовність і розвиток судом. Є підстави вважати, що якщо протягом 30 днів після інсульту у хворого немає судомних нападів, подальший розвиток епілепсії є малоймовірним [3].
Оскільки геморагічний інсульт (інсульт внаслідок крововиливу) пов'язаний із тяжчим пошкодженням головного мозку, ця форма інсульту частіше ускладнюється розвитком постінсультної епілепсії, ніж ішемічний інсульт. Ще вищим є ризик розвитку епілепсії у хворих при крововиливі в кору головного мозку.
Вік старше 65 років вважається віком найвищого ризику розвитку епілепсії. Це пов'язано з наявністю у літніх людей хронічних захворювань і розвитком гострих станів, які часто призводять до пошкодження головного мозку та розвитку повторних судомних нападів. Найчастіше обстеження людей з епілепсією, яка вперше розвинулася після 65 років, виявляє захворювання судин мозку, пухлини, травми головного мозку або нейродегенеративні захворювання (наприклад, хворобу Альцгеймера). Однак приблизно у 50% хворих знайти причину епілепсії не вдається (криптогенна епілепсія) [4].
Нічна епілепсія – це епілепсія із судомами, що виникають переважно вночі [4]. Найчастіше нічна епілепсія супроводжується порушеннями сну, які є відомими тригерами (пусковими факторами) нападів епілепсії. Частим супутником нічної епілепсії є апное уві сні (короткочасні зупинки дихання під час сну). Дослідження показали, що нічні напади судом не тільки знижують якість життя, але і підвищують ризик раптової смерті пацієнта [5].
Гіпоталамічна (діенцефальна) епілепсія – це особлива форма епілепсії, причиною якої є порушення в роботі гіпоталамуса – відділу головного мозку, що відповідає за роботу вегетативної системи. Для цих судом характерна велика тривалість, нетиповість судом, рідкісна втрата свідомості та наявність численних вегетативних симптомів у вигляді зміни температури тіла, ознобу, підвищеного потовиділення, змін серцевого ритму і дихання, рясного сечовиділення, гикавки і т.д. Найчастішими причинами ураження гіпоталамуса та розвитку гіпоталамічної епілепсії вважаються пухлини, травми й інфекційно-запальні процеси з ураженням цієї ділянки [6].