Що потрібно знати про епілепсію
пацієнтам та фахівцям
Основою лікування епілепсії є прийом лікарських засобів з групи протисудомних (протиепілептичних) препаратів. На сьогоднішній день існує безліч груп препаратів, що дозволяють контролювати епілепсію.
Зміст
На даний час відомо кілька десятків різновидів лікарських препаратів, що дозволяють успішно лікувати епілепсію. І, незважаючи на це, пошук, розробка і дослідження нових протисудомних засобів не тільки не припиняється, а й нарощує оберти, що призводить до регулярної появи на ринку нових протиепілептичних препаратів. Причинами такого активного пошуку є різнорідність епілепсії як захворювання, наявність безлічі варіантів її перебігу, а також різна чутливість пацієнтів до дії різних препаратів та існування феномену «резистентності», тобто зниження чутливості до дії препарату при збільшенні тривалості лікування.
У цілому ж, незважаючи на приналежність до різних хімічних класів і фармакологічних груп, більшість протисудомних препаратів мають одну мету – мінімізацію (зниження частоти і тяжкості) судомних нападів та підвищення якості життя пацієнта. В ідеальному варіанті регулярний прийом протисудомних засобів повністю позбавляє хворого від нападів і навіть може призвести до повного одужання зі скасуванням лікарської терапії. Але іноді застосування лікарських засобів може лише полегшити стан хворого.
Основним проявом епілепсії є епілептичний припадок, або напад судом, що відрізняються при різних формах хвороби за ступенем вираженості, локалізації, частотою й тривалістю та наслідками. Причиною появи судом є наявність у головному мозку хворого вогнища судомної активності, або епілептичного вогнища, що складається з нервових клітин з підвищеною електричною діяльністю. Вплив на це вогнище, його стабілізація та зменшення кількості спонтанних електричних розрядів, що викликають розвиток нападів, – основна мета впливу протисудомних препаратів.
Різні препарати досягають цієї мети за допомогою різних механізмів. Одні впливають на обмін, рецептори гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), підвищуючи рівень основного гальмівного нейромедіатора (ГАМК). Інші змінюють проникність мембрани нейронів для різних іонів (калій, кальцій), знижуючи їх судомну активність. Треті препарати працюють через зниження кількості глутамату, який має збудливу дію на нервові клітини, або ж блокують рецептори до глутамату, що гальмує поширення збудження з епілептичного вогнища на інші структури мозку. Деякі протисудомні препарати об'єднують кілька механізмів дії [1].
Нижче перераховані основні протисудомні лікарські препарати, що застосовуються для лікування епілепсії сучасними лікарями [2]:
Вибір протисудомного препарату суворо індивідуальний і повинен виконуватися лікарем. Підбираючи препарат і схему його прийому, лікар враховує безліч факторів, включаючи вид та форму епілепсії, частоту нападів, вік і стать пацієнта, наявність супутніх захворювань, інші ліки, що вживаються, а також попередній досвід лікування епілепсії та фінансові можливості хворого.
