Що потрібно знати про деменцію
пацієнтам та фахівцям
Деменція при хворобі Паркінсона – це зниження процесу мислення, яке розвивається у багатьох людей, що живуть із хворобою Паркінсона, принаймні через рік після встановлення діагнозу.
Зміст
Зміни в мозку, зумовлені хворобою Паркінсона, починаються у ділянці, яка відіграє ключову роль при рухах, що призводить до ранніх симптомів, у т. ч. тремору, тремтіння, скутості м’язів, човгання ногами, сутулості постави, складнощів із початком руху та відсутністю виразу обличчя. Оскільки зміни у мозку, спричинені хворобою Паркінсона, поступово погіршуються, вони часто починають впливати на психічні функції, а саме на пам'ять, здатність концентрувати увагу, висловлювати судження та планувати кроки для виконання завдання.
Ключові зміни мозку, пов’язані з хворобою Паркінсона і деменцією, при цьому захворюванні являють собою аномальні мікроскопічні відкладення, що загалом складаються із альфа-синуклеїну – білка, який міститься у головному мозку, функція якого досі достеменно не вивчена.
Ці відкладення називаються «тільцями Леві» на честь доктора медицини Фредеріка Х. Леві, невролога, який виявив їх під час роботи в лабораторії доктора Алоїза Альцгеймера на початку 1090 років. Тільця Леві також визначаються при деяких інших захворюваннях головного мозку, включно з деменцією із тільцями Леві.
Дані досліджень свідчать про те, що деменція з тільцями Леві, хвороба Паркінсона та деменція при хворобі Паркінсона можуть бути пов’язані з одними і тими ж аномаліями, які лежать в основі обробки мозком альфа-синуклеїну. Ще одним ускладнюючим фактором є те, що у багатьох людей з хворобою Паркінсона та деменцією з тільцями Леві також є бляшки і клубочки, характерні для змін у мозку при хворобі Альцгеймера.
Дослідження, опубліковане 29 липня 2019 року в Scientific Reports, припускає, що тільця Леві являють собою проблему, оскільки вони витягують альфа-синуклеїновий білок із ядра клітин мозку.
Дослідження, протягом якого вивчалися клітини живих мишей і посмертна тканина мозку людини, засвідчило, що ці білки виконують важливу функцію, відновлюючи розриви, які відбуваються у великих ланцюгах ДНК, присутніх у ядрах кожної клітини тіла.
Роль альфа-синуклеїнів у відновлені ДНК може мати вирішальне значення для попередження загибелі клітин. Ця функція може бути втрачена при захворюваннях головного мозку, таких як хвороба Паркінсона і деменція з тільцями Леві, що призводить до загибелі нейронів.
Хвороба Паркінсона є досить поширеним неврологічним розладом у літніх людей, яка, за оцінками, вражає майже 2% людей старше 65 років. За оцінками Національного фонду Паркінсона, від 50 до 80% хворих мають симптоми деменції.
За результатами досліджень, середній показник часу від початку хвороби Паркінсона до розвитку деменції становить близько 10 років. Проте, існують фактори, які під час встановлення діагнозу Паркінсона можуть збільшити вірогідність виникнення деменції у майбутньому, а саме:
Додаткові фактори ризику можуть включати:
Зазвичай захворювання супроводжують наступні симптоми:
Не існує єдиного тесту або комбінації тестів, які б остаточно визначили, що у людини присутня деменція при хворобі Паркінсона. Діагноз встановлюється, коли у людини спочатку діагностується хвороба Паркінсона на основі симптомів, пов’язаних із рухом, а симптоми деменції з’являються лише через рік або більше.
При захворюванні відбувається пошкодження і руйнування клітини мозку і з плином часу симптоми захворювання лише погіршуються. Швидкість їхнього прогресування може коливатися в широких часових діапазонах.
На сьогоднішній день не існує способів уповільнити або зупинити пошкодження клітин мозку, спричинене деменцією при хворобі Паркінсона. Поточні стратегії зосереджені лише на покращенні симптомів і тільки тісна співпраця з лікарем може допомогти визначити, які ліки найкраще підходять кожному конкретному пацієнту.
Інгібітори холінестерази (ліки для лікування когнітивних змін при хворобі Альцгеймера) можуть допомогти при симптомах деменції при хворобі Паркінсона, включаючи зорові галюцинації, порушення сну та зміни мислення і поведінки.
Леводопа-карбідопа може бути призначена для лікування симптомів руху Паркінсона. Однак, іноді це може посилити галюцинації та плутанину.
Глибока стимуляція мозку наразі протипоказана у лікуванні деменції при хворобі Паркінсона.
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) застосовуються для лікування депресії, поширеної як при звичайній деменції, так і при деменції при хворобі Паркінсона.
Увага: слід уникати антипсихотичних препаратів, таких як галоперидол, флуфеназин або тіоридазин, оскільки близько 60% хворих відчувають погіршення симптомів хвороби Паркінсона, у них виникає порушення ковтання або злоякісний нейролептичний синдром – стан, який загрожує життю.
до списку статей Знайти лікаря
