Абдомінальна мігрень – це форма мігрені, яка супроводжується болем у животі, нудотою та епізодами блювання. Цей розлад відрізняється від типових нападів мігрені тим, що зазвичай він не має головного болю як симптому захворювання. Абдомінальна мігрень (АМ), в основному, спостерігається у дітей. Згідно з даними Національного інституту неврологічних розладів та інсульту США, напади можуть тривати від двох до 72 годин, а між нападами симптоми відсутні.
Зміст
Цей тип мігрені є рідкісним, вражає від 1 % до 4 % дітей. Проте, іноді АМ може виникати й у дорослих. Учені повідомляють, що дівчатка частіше страждають від абдомінальної мігрені, ніж хлопчики.
Абдомінальну мігрень можна легко сплутати з іншими, поширенішими причинами болю в животі у дітей, такими як синдром подразненого кишечника (СПК) і хвороба Крона.
Причина АМ залишається загадкою, як і зв’язок захворювання з мігренозним головним болем. Діти з абдомінальною мігренню часто мають сімейну або особисту історію мігренозного головного болю. Зазвичай їм допомагають ліки від «традиційної» мігрені, а пацієнти мають схожі тригери та симптоми. Докази також свідчать про те, що нерідко у дорослому віці у дітей з абдомінальною мігренню спостерігається головний біль, характерний для звичайної мігрені.
Абдомінальна мігрень може проявлятися як біль або спазм у шлунку пацієнта. Цей біль зазвичай вражає ділянку навколо середини живота або пупка.
Біль при АМ може бути помірним або сильним.
Інші симптоми абдомінальної мігрені:
Наразі експерти не впевнені щодо достовірних причин АМ. Багато людей, які страждають на абдомінальну мігрень, повідомляють, що вона виникає зненацька, без будь-яких причин. Автори дослідження 2018 року стверджують, що деякі люди можуть мати генетичну схильність до розвитку абдомінальної мігрені. Однак для підтвердження цих висновків необхідні подальші дослідження.
Хоча причина абдомінальної мігрені не зрозуміла, вона може мати певні тригери.
Приклади можливих тригерів абдомінальної мігрені:
З цього переліку видно, що абдомінальна і звичайна мігрень мають деякі схожі тригери, такі як стрес, пропуск прийому їжі, вплив яскравого світла та поганий сон. Їжа, яка містить шоколад, кофеїн і глутамат натрію, також може стати тригером АМ. Оскільки існує дуже мало досліджень ефективності ліків, які використовуються для лікування АМ, пацієнтам із цим захворюванням часто призначають препарати, які довели свою ефективність при головному болю при звичайній мігрені.
Абдомінальну мігрень важко діагностувати, і багатьом людям її діагностують через декілька років після появи симптомів. Дослідники повідомляють, що коли людям встановлюють діагноз «Абдомінальна мігрень», середня тривалість часу, протягом якого у них спостерігались симптоми, перш ніж був встановлений діагноз, – два роки. Біль у животі може бути звичайним явищем у дитинстві. Дітям може бути важко описати свій біль і повідомити різницю між цими симптомами та типовим болем у животі.
Як і при інших формах мігрені, для абдомінальної мігрені не існує діагностичного тесту (наприклад, аналізу крові або сканування). Діти, члени сім’ї яких хворіють на мігрень, мають більшу ймовірність виникнення цього захворювання, тому знання сімейного анамнезу може допомогти встановити правильний діагноз. Зазвичай під час прийому лікар розпитує хворого про сімейну історію та історію хвороби самого пацієнта, проводить медичне обстеження і призначає лабораторні дослідження, такі як УЗД черевної порожнини або рентген, щоб виключити інші причини болю в животі.
Дані дії спрямовані на те, щоб виключити ті захворювання, які мають симптоми, схожі з симптомами АМ. Такі розлади можуть включати виразки шлунково-кишкового тракту, розлади сечового міхура, захворювання репродуктивної системи та нирок, хворобу Крона та синдром подразненого кишечника.
Автори дослідження 2016 року стверджують, що не існує доказового лікування абдомінальної мігрені. Натомість лікування може бути спрямоване на зменшення симптомів цієї хвороби.
Варіанти лікування абдомінальної мігрені можуть включати:
Хворий також може виявити, що при симптомах абдомінальної мігрені ефективно допомагає лежання в темній тихій кімнаті. Крім того, запобігти нападам мігрені можуть зміни способу життя. Ці зміни, у першу чергу, повинні включати:
Хвору дитину слід негайно повести на прийом до лікаря, якщо її абдомінальна мігрень супроводжується серйознішими симптомами, як-от:
Деякі діти зазвичай самостійно позбуваються абдомінальної мігрені протягом року або двох. Проте, до 70 відсотків цих дітей, коли вони виростуть, будуть страждати від звичайної мігрені. Дехто з них у дорослому віці також відчуватиме біль у животі.
За допомогою батьків і лікарів діти з абдомінальною мігренню зможуть з’ясувати, що саме викликає біль. Варто вести спеціальний щоденник: фіксувати в ньому дату й час, коли почався напад АМ, яку їжу діти їли напередодні, що вони робили перед тим, як почався напад, чи приймали вони нещодавно якісь ліки та чи відбувається в їхньому житті щось, що могло зумовити у них стрес або тривожний стан.
Якщо їжа спричиняє абдомінальну мігрень, можна спробувати уникати її вживання. Але це може допомогти не всім пацієнтам з АМ.
Деякі препарати можуть зменшити ступінь тяжкості епізодів АМ або частоту їх виникнення у дитини.
Діти, у яких є абдомінальна мігрень, повинні споживати продукти достатньої калорійності з великою кількістю клітковини. Також можуть допомогти й інші здорові звички, як-от щоденні фізичні вправи та повноцінний сон, а також вміння керувати своїми емоціями та справлятися з проблемами.