Геміплегічна мігрень – є однією з форм мігрені з аурою. Багато з її симптомів імітують симптоми, характерні для інсульту, наприклад, м’язова слабкість може бути настільки сильною, що викликає тимчасовий параліч з одного боку тіла людини, який лікарі називають геміплегією.
Зміст
Іноді, перед самим нападом головного болю людина може відчувати симптоми, що називаються аурою, серед яких короткочасні проблеми з контролем і відчуттям м’язів, а також:
Окрім того, у людини можуть виникнути:
Зазвичай аура з’являється поступово протягом півгодини, може тривати годинами, а потім повільно зникає. Проте, аура при геміплегічній формі мігрені може бути більш важкою і тривалою, ніж при інших типах мігрені. Симптоми, при даній формі мігрені, подібні до інсульту, можуть варіюватися від тривожних до інвалідизуючих. Але на відміну від інсульту, вони виникають повільно і посилюються, а потім можуть повністю зникнути. Проблеми з м’язами зазвичай проходять протягом 24 годин, але у певних випадках можуть тривати кілька днів.
Слід зазначити, що зазвичай біль настає після паралічу, але він може з’явитися і раніше, або голова може взагалі не боліти. Натомість людина може відчувати лише незначну слабкість, але тоді наступний напад може викликати сильний параліч без особливого болю.
У рідких випадках у деяких людей можуть виникати тривалі проблеми з рухом і координацією.
Наразі вчені виявили чотири гени, що пов'язані з геміплегічною мігренню:
Дефекти або мутації будь-якого з них призводять до порушення здатності організму виробляти певний білок. Без цього у нервових клітин виникають труднощі з надсиланням або прийняттям сигналів, які проходять між ними. Одним з таких хімічних месенджерів або нейромедіаторів є серотонін. Таким чином, якщо у одного з батьків є геміплегічна мігрень, то дитина має 50% шансів захворіти на цей вид мігрені.
На сьогоднішній день лікарі не дійшли згоди щодо лікування цього виду мігрені. Тому, стандартизованого лікування пацієнтів із з геміплегічною мігренню немає. Внаслідок цього, лікування даного виду мігрені спрямоване не зменшення вираженості її симптомів, а також зменшення провокуючих факторів (тригерів).
Дослідники зазначають про необхідність подальших досліджень для стандартизації діагностики і лікування геміплегічної мігрені.