Що потрібно знати про мігрень
пацієнтам та фахівцям
Синдром Аліси в країні чудес (САКЧ) – рідкісне захворювання, яке зумовлює спотворене сприйняття часу та простору, порушення зору, слуху та деяких соматосенсорних відчуттів, подібних до тих, що відчувала головна героїня відомої казки англійського письменника Льюїса Керролла «Аліса в країні чудес».
Зміст
Перші дослідники, які вивчали це досить дивне явище, помітили подібність змін у сприйнятті навколишнього простору і розмірів власного тіла у реальних пацієнтів із САКЧ з тими, що відчувала Аліса з цієї повісті.
Пізніше, коли був відкритий зв’язок цього спотворення сприйняття з мігренню, вчені згадали, що й сам Льюїс Керрол страждав на мігрень, що цілком могло вплинути на сюжети його творів.
Як стверджують дослідники, САКЧ найчастіше виникає внаслідок зараження вірусом Епштейна-Барр у дітей, але у дорослих найпоширенішою причиною є мігрень (зустрічається приблизно у 15% хворих з мігренню). Найтиповішими спотвореннями є зорові (близько 75%), які включають мікропсію (предмети здаються меншими, ніж вони є), макропсію (здаються більшими), телеопсію (здаються розташованими далі, ніж насправді) та пелопсію (видаються розташованими ближче). Соместетичні спотворення (тобто ті, які пов’язані зі сприйняттям власного тіла) є другим найпоширенішим проявом (10%) САКЧ і включають макросоматогнозію (власне тіло здається пацієнту більшим, ніж воно є насправді) та мікросоматогнозію (розміри тіла здаються меншими, ніж є). Нерідко деякі дослідники описують змінене сприйняття часу (для хворих час рухається надто повільно або швидко), слухові спотворення (включаючи зміну висоти, тону та гучності звуків; або появу голосів чи музики) та позаособистісні помилкові сприйняття (дереалізація, знеособлення, позатілесний досвід).
Водночас роль мігрені в патогенезі САКЧ досі не зрозуміла, проте пропонуються як судинні, так і електричні теорії. Наприклад, спотворення зору можуть бути наслідком тимчасової локалізованої ішемії (неадекватного кровопостачання органу або частини тіла) в зонах зорового шляху під час нападів мігрені. Крім того, поширена хвиля деполяризації клітин (особливо гліальних) у корі головного мозку під час нападів мігрені може з часом активувати регуляцію судинної системи трійчастого нерва. Симптоми САКЧ можуть передувати, супроводжувати або замінювати типові симптоми мігрені.
Точні та, до того ж, насичені характерним для творів Керролла гумором, описи симптомів САКЧ (наприклад, мікросоматогнозії) зустрічаються вже на перших сторінках казки:
«”Цікаве відчуття! – мовила Аліса. – Здається, я стягуюсь, як підзорна труба”. І справді: тепер вона заледве сягала десяти дюймів (25,4 см) і аж проясніла на думку, що такий зріст дасть їй нарешті змогу пройти крізь дверцята в той чарівний садок. Та, про всяк випадок, вона перечекала ще кілька хвилин, аби мати певність, що більше не зменшується (це й досі її трохи бентежило)» .
Або ще (макросоматогнозія): «”Все дивасніше й дивасніше! – вигукнула Аліса (з великого зачудування вона раптом забула, як правильно говорити). – Тепер я розтягуюсь, наче найбільша в світі підзорна труба! До побачення, ноги! (Бо ніг своїх вона вже майже не бачила – так хутко вони віддалялися)…
…Тут вона стукнулася головою об стелю: ще б пак, її зріст сягав тепер за дев'ять футів (більше 270 см)».
Тимчасові епізоди зорових галюцинацій та спотвореного сприйняття з’являються під час стадії аури перед нападом мігрені або, іноді, після епізоду мігрені. Кожен епізод може тривати від секунди до хвилини. Симптоми САКЧ включають ряд змін, а також відчуття знеособленості, як-от:
Епізоди САКЧ можуть починатися і закінчуватися кілька разів протягом дня. Зрозуміло, що сюрреалістичний сенсорно-перцептивний епізод часто зумовлює тривогу у людей з мігренню. Пацієнт відчуває, що більше не контролює свої органи чуття, які, як Білий Кролик із казки Керролла, не поводяться нормально. Дехто з тих людей, які стикаються із САКЧ, задається питанням, якому сприйняттю можна довіряти, а які відчуття є дуже спотвореними.
Зорові галюцинації, характерні для САКЧ, зазвичай передують нападу мігрені за 20-60 хвилин. Хоча синдром Аліси в країні чудес є вельми драматичним для пацієнта, це не найпоширеніший симптом попередження про мігрень. Нечіткість зору та чутливість до світла – це зорові зміни, які найчастіше спостерігають люди з мігренню.
За даними Національного фонду головного болю США, форми зорових симптомів мігрені включають:
Більшість неклінічних та клінічних випадків САКЧ вважаються доброякісними, в тому сенсі, що повна ремісія симптомів часто є цілком можливою; іноді ремісія настає спонтанно, а в інших випадках – після належного лікування. Однак, у клінічних випадках із основним хронічним захворюванням (наприклад, мігрень та епілепсія) симптоми зазвичай повторюються, відповідно до активних фаз захворювання, а у випадках енцефаліту прогноз взагалі може бути менш оптимістичним. Як наслідок, необхідність лікування вимагає ретельної оцінки, належного знання природного перебігу різних можливих основних захворювань та ретельного пояснення пацієнту, чого можна очікувати від терапевтичних засобів і за яких обставин. У багатьох випадках, достатньо заспокоєння. Коли лікування вважається корисним та необхідним, воно має бути спрямоване на основні захворювання. У клінічній практиці це, здебільшого, передбачає призначення протиепілептичних засобів, препаратів для профілактики мігрені, противірусних засобів або антибіотиків. У науковій літературі вказується, що антипсихотичні препарати для терапії САКЧ призначаються рідко, і що, в більшості випадків, їхня ефективність вважається незначною. Більше того, коли спотворення виникають як супутні симптоми у пацієнтів із психозом, важливо враховувати можливість того, що їх іноді можуть спричиняти або посилювати саме антипсихотичні засоби через їхній потенціал знижувати поріг епілептичної активності.
Цілком можливо, що мігренозні напади у Льюїса Керролла супроводжувалися й тими порушеннями, що значно пізніше отримали назву САКЧ. У казці про Алісу у країні чудес описи метаморфопсії зустрічаються дуже часто:
«”Нарешті голова вільна!” – радісно вигукнула Аліса, і відразу ж тривожно змовкла: десь поділися її плечі. Вона поглянула вниз, але побачила тільки шию неймовірної довжини, яка стриміла, немов стеблина, над морем зелені».
Дослідження засвідчують, що середній вік початку зорових змін становить близько восьми з половиною років, тоді як епізоди мігрені починаються ближче до віку дев'яти з половиною років. Ті, хто стикається із САКЧ, часто називають різні тригери, такі як підсоложувач аспартам, копченості, стрес або пропускання прийому їжі.
Для тих, хто страждає на САКЧ, тривожні симптоми, які нагадують спотворення, яких зазнала Аліса після падіння у кролячу нору, можуть бути зменшені. Для цього слід дотримуватися здорового способу життя, що допоможе мінімізувати кількість нападів мігрені, наприклад:
Варто зазначити, що іноді затуманення зору та труднощі з фокусуванням можуть спричиняти такі ліки як трициклічні антидепресанти. Зміна препарату може вирішити цю проблему.
У рідкісних випадках симптоми САКЧ можуть бути спричинені епілепсією, наркотичною інтоксикацією, психічними захворюваннями, інфекціями або пухлинами мозку.
Дослідники, які детально вивчали САКЧ, зазначають, що навіть у тих випадках, коли у пацієнта давно спостерігається головний біль, якщо в головному болі з’являється якийсь незвичайний «відтінок» або щось таке, чого раніше ніколи не спостерігалося під час нападів болю, таке явище завжди вимагає дуже ретельної оцінки. Найповніше оцінювання мозку з точки зору візуалізації забезпечує діагностична процедура МРТ головного мозку.
до списку статей Знайти лікаря
