Що потрібно знати про мігрень
пацієнтам та фахівцям
За останні роки у розумінні причин виникнення мігрені був досягнутий значний прогрес і це призвело до появи нових ідей у лікуванні мігрені. Ще в 2010 році був зроблений надзвичайно важливий крок, коли було з’ясовано, чому деякі люди більш схильні до проявів мігрені, у той час як інші взагалі не знають про її існування. Вченими був виявлений ген-TRESK, який напряму пов'язаний із найрозповсюдженішим типом мігрені.
Зміст
Гени, які ми наслідуємо від батьків, є ключовою частиною визначення того, як ми виглядаємо, яка можлива тривалість життя, а також які хвороби ми можемо успадкувати від них. Для певних захворювань гени також відіграють особливо важливу роль, і мігрень є хорошим прикладом. Особливо це помітно у сім’ях, в яких від мігрені страждають декілька поколінь поспіль.
На думку вчених, єдиний дефект чи мутація гену, швидше за все, не буде викликати напади мігрені, а виникнення мігрені є результатом того, що декілька різноманітних генів зустрічаються разом. Проте навіть якщо у людини є багато такого типу генів, вона все одно може не мати нападів мігрені, оскільки велику роль у її виникненні також відіграє вплив навколишніх факторів, наприклад, стрес або гормональні зміни.
Інколи у виникненні генетичних порушень дуже важко розібратися, оскільки вони можуть по-різному поєднуватися у різних людей, і виділити саме ті гени, які відповідають за певну проблему, дуже важко. Це можливо тільки в рідкісних, особливих випадках, коли один дефект гену досить вагомий для того, щоб викликати мігрень. І такі гени виявляються при вивченні ДНК у представників родин, у яких мігрень передається «у спадок» із покоління в покоління.
Сімейна геміплегічна мігрень є саме тим типом «простого» генетичного захворювання, коли люди під час нападу відчувають слабкість у кінцівках та з одного боку тіла. Саме слабкість є частиною аури перед нападом мігрені. У даний час виявлено чотири різноманітних гени, і кожен із них здатний викликати геміплегічну мігрень. Усі ці гени виробляють білки, що беруть участь у транспорті солей, таких як кальцій, натрій та калій у нервових клітинах.
Гени, що беруть участь у транспорті солей, називаються генами іонних каналів, або транспортерами. Вони важливі, оскільки можуть визначити, наскільки легко активуються наші нервові клітини, і як вони можуть реагувати на стимулювання. В останні роки стало зрозуміло, що мігрень – це, головним чином, розлад нервової системи, а не, як вважалося раніше, розлад судин.
Підвищена збудливість нервової системи людини із мігренню пояснюється дефектами генів іонних каналів. Безумовно, це явище заслуговує більш детального і глибокого вивчення, оскільки може багато розповісти про виникнення інших форм мігрені.
Після появи ідеї про те, що іонні канали відіграють важливу роль у виникненні мігрені, вчені почали проводити генетичні дослідження.
У процесі роботи було вилучено ДНК із зразків крові людей, що страждають на мігрень з аурою декілька поколінь поспіль. Важливо, що тип нападів, яких вони зазнавали, був дуже типовим для мігрені з аурою. Наступним етапом був пошук мутацій за допомогою методики під назвою «секвенування ДНК».
І результатом дослідження було визначення дефектної мутації саме TRESK-гену у людини, що страждала від мігрені, а пізніше – і під час тестування у всіх членів сім'ї цієї людини. Важливо відзначити, що ця мутація не була знайдена ні в кого поза цією родиною. Ідентифікована мутація порушує нормальну функцію цього іонного каналу, оскільки дозволяє солям калію залишати клітини.
Безумовно, потрібно ще багато досліджень, щоб точно дізнатися, як мутації певного гену можуть спричиняти виникнення мігрені. Проте точно зрозуміло, що при певних мутаціях нервові клітини проявляють більшу чутливість до стимуляції, що призводить до виникнення головного болю.
Безумовно, у майбутньому можна сподіватися на винайдення методик лікування, що зможуть впливати на активність певних генів, зниження чутливості нервових клітин та зниження ймовірності виникнення мігрені. Проте це тривалий процес, адже потрібно, щоб лікування було не тільки ефективним, але й безпечним.
до списку статей Знайти лікаря
