У цій статті ми розглянемо найтиповіші ознаки та симптоми основних форм епілепсії – простих і складних парціальних, тоніко-клонічних, міоклонічних припадків, а також абсансів.
Зміст
Прояви епілепсії визначаються, перш за все, ділянкою мозку, звідки виходять електричні сигнали, що запускають судомну активність, а також від типу судомного нападу. У цій статті ми розглянемо основні різновиди епілепсії: прості та складні парціальні, тоніко-клонічні, міоклонічні припадки, а також абсанси [1].
Прояви простих парціальних припадків можуть бути пов'язані з руховими, чутливими, психічними порушеннями або проявлятися у вигляді порушень функції вегетативної нервової системи (системи, що відповідає за роботу залоз, судин і внутрішніх органів). При простих парціальних припадках хворий не втрачає свідомості й усвідомлює все, що відбувається з ним і навколо нього. Прояви простих парціальних припадків різноманітні, однак, як правило, у одного і того ж пацієнта напади протікають з одним і тим же набором симптомів.
Поширеними симптомами органів чуття є:
Порушення з боку вегетативної нервової системи включають:
До типових психічних порушень відносяться:
Основною відмінністю складних парціальних припадків від простих парціальних припадків є втрата свідомості. Втративши свідомість, хворий виглядає «порожнім» або «переляканим». Одночасно з'являються ознаки, типові для простих парціальних припадків (із перерахованих вище). Крім того, під час складних парціальних припадків виникає таке явище як автоматизм – вчинення автоматизованих дій у стані повної відчуженості пацієнта від навколишнього світу або в несвідомому стані.
Розрізняють п'ять типів автоматизму:
Через кілька років епілепсії, що протікає у формі складних парціальних нападів, можуть розвиватися напади падіння, пов'язані з раптовим зникненням м'язового тонусу і одночасною втратою свідомості пацієнтом.
Цей різновид епілепсії раніше називали «великими припадками», або «гран маль» (від французького Grand Mal). При цій формі епілепсії напад розділений на дві частини: тонічну та клонічну. Власне тоніко-клонічному нападу може передувати один із різновидів парціальних нападів. Для тонічної фази нападу характерні:
Під час клонічної фази м'язи спочатку повністю розслабляються, а потім відбувається чергування епізодів повернення і втрати м'язового тонусу, що з боку виглядає як сильне ритмічне скорочення м'язів, яке супроводжується ритмічними ривками тіла і голови. У кінці клонічної фази часто відзначається підвищене слиновиділення, прикушування язика, щік або губ та нетримання сечі. У періоді після нападу пацієнт залишається у несвідомому стані протягом деякого часу, як правило, протягом 5-20 хвилин. Після повернення свідомості типовими є сонливість, загальмованість та виражена слабкість.
Цей різновид епілепсії частіше зустрічається у дітей і раніше називався «малі припадки» або «пті маль» (від французького Petit Mal). По суті, абсанс – це генералізовані судоми з раптовим початком і типовими симптомами, включаючи:
Міоклонічний припадок – це короткочасний напад, який часто протікає без втрати свідомості. Під час нападу відбувається різке скорочення м'язів – окремих груп м'язів, м'язів окремої ділянки (обличчя, кінцівка) або всього тіла. Якщо судоми охоплюють м'язи нижніх кінцівок, хворий може раптово впасти. У легких випадках напад виглядає як тик або тремор.