Учені давно довели, що хронічні захворювання, такі як рак, хвороби серця або діабет, тобто, хронічний больовий синдром можуть збільшити ймовірність виникнення такого розладу психічного здоров’я як депресія.
Зміст
У такий же спосіб хронічний біль при депресії підвищує ризик розвитку депресивного розладу.
Глибока депресія (або, як кажуть лікарі, «великий депресивний розлад» чи «клінічна депресія») – це не скороминуче погіршення настрою, а тяжка хвороба, яка, у свою чергу, здатна підвищувати ризик розвитку різних соматичних захворювань.
Депресія впливає на здатність людини продовжувати повсякденне життя та насолоджуватися сім’єю, спілкуванням з друзями, роботою та відпочинком. Наслідки депресії для здоров’я виходять за рамки настрою: депресія – це розлад з багатьма симптомами, у тому числі фізичними. Деякі симптоми депресії включають таке:
Фізичні симптоми депресії можуть бути наступними:
Водночас слід пам’ятати про те, що позбутися від депресії можна, навіть якщо у людини є й інші серйозні хвороби.
Ті самі фактори, які збільшують ризик розвитку депресії у здорових людей, також підвищують такий ризик у людей з іншими захворюваннями, особливо якщо ці захворювання є хронічними (тривалими або стійкими). Ці фактори ризику включають особисту або сімейну історію депресії або членів сім'ї, які загинули внаслідок самогубства при депресії.
Проте, деякі фактори ризику депресії безпосередньо пов’язані з наявністю іншого захворювання. Наприклад, такі серйозні розлади здоров’я, як хвороба Паркінсона та інсульт, викликають органічні зміни в мозку. У деяких випадках хвороба Паркінсона і депресія або інсульт і депресія –захворювання, які тісно між собою пов’язані.
Тривога та стрес, пов’язані з важкою хронічною хворобою, також можуть спровокувати симптоми депресії.
Депресія поширена серед людей, які мають такі хронічні захворювання, як:
Деякі люди можуть відчути симптоми депресії після діагностики основного захворювання. Ці симптоми можуть зменшуватися, коли людина пристосовується до свого захворювання або лікує його. Водночас варто знати, що деякі ліки, які використовуються для лікування соматичних хвороб, самі по собі можуть спровокувати виникнення депресії.
Дослідження показують, що люди в депресії, які мають також інше захворювання зазвичай мають більш серйозні симптоми обох захворювань – тобто депресія погіршує перебіг соматичної хвороби, яка своєю чергою сприяє погіршенню симптомів депресії. Таким пацієнтам може бути важче адаптуватися до стану свого здоров’я, і вони можуть мати вищі витрати на медичне обслуговування, ніж ті, хто має лише одну з таких хвороб. Симптоми депресії можуть тривати навіть тоді, коли фізичне здоров’я людини покращується.
Спільний підхід до надання медичної допомоги, який включає увагу як до фізичного, так і до фізичного здоров’я, може значно покращити загальний стан людини. Дослідження показали, що одночасне лікування від депресії та хронічної хвороби може допомогти людям краще справлятися як із депресією, так і з соматичним захворюванням.
Отже, не дивно, що люди, які мають якесь «тілесне» захворювання, частіше хворіють на депресію. Тут важливо наголосити, що справедливим є й зворотне твердження, а саме: люди будь-якого віку з депресією мають вищий ризик розвитку певних фізичних захворювань.
Люди в депресії мають підвищений ризик розвитку серцево-судинних захворювань, діабету, інсульту, хронічного болю та, наприклад, хвороби Альцгеймера. Дослідження також показують, що такі захворювання як депресія і остеопороз теж є взаємопов’язаними. Причини цього допоки не з’ясовані. Одним із факторів деяких із цих захворювань є те, що багато людей, які страждають на депресію можуть мати гірший доступ до якісної медичної допомоги. Їм може бути складніше піклуватися про своє здоров’я, наприклад, звертатися по медичну допомогу, приймати призначені ліки, правильно харчуватися та займатися спортом.
Учені також досліджують, чи можуть відігравати роль у збільшенні ризику соматичних захворювань ті фізіологічні зміни, які спостерігаються при депресії. У людей із клінічною картиною депресії вчені виявили зміни в тому, як функціонують різні системи в організмі, що здатні вплинути на фізичне здоров’я; зокрема при депресії часто спостерігаються такі порушення:
Також існують деякі докази на користь того, що певні прояви депресії, можуть підвищити ризик інших захворювань. Доведено й те, що депресія негативно впливає на загальне психічне здоров’я хворих та їхнє повсякденне життя.
Депресія є поширеним ускладненням хронічних хвороб, але вона зовсім не обов’язково є нормальним «супутником» хронічної хвороби. Існують ефективні методи лікування депресії, які може допомогти, навіть якщо у людини є інше захворювання.
Дуже важливо розуміти обопільний характер взаємодії між депресією і іншим захворюванням.
Так, лікування депресії за допомогою ліків, психотерапії або їх поєднання здатне допомогти покращити фізичні симптоми хронічної хвороби або зменшити ризик майбутніх проблем. З іншого боку, лікування хронічної хвороби та контроль над її симптомами може допомогти значно полегшити симптоми депресії.
Не всі соматичні захворювання, навіть у разі погіршення їхнього перебігу супроводжуються сильним болем. Так, наприклад, задишка чи постійна слабкість не є больовими відчуттями, хоча вони й погіршують якість життя людини і можуть бути причиною розвитку депресії.
Однак, біль і депресія є тісно пов'язаними. Депресія може викликати біль, а біль може викликати депресію. Іноді фізичний біль і депресія створюють хибне коло, в якому біль посилює симптоми депресії, а потім депресія, що виникає в результаті страждання, посилює відчуття болю.
У багатьох людей часто викликають незрозумілі фізичні симптоми, такі як біль у спині при депресії або головний біль при депресії. Такий біль іноді може бути першою або єдиною ознакою цього захворювання.
Біль і проблеми, які він викликає, можуть з часом виснажити людину і негативно вплинути на її настрій. Хронічний біль викликає низку проблем, які можуть призвести до депресії – це проблеми зі сном і стрес.
Біль, що призводить до втрати працездатності, може спричинити низьку самооцінку через неможливість працювати чи фінансові проблеми або нездатність брати участь у житті суспільства чи займатись хобі.
Депресія виникає не тільки через біль внаслідок травми. Цей психічний розлад також часто зустрічається у людей, у яких біль пов’язаний із такими захворюваннями, як діабет, онкологічні хвороби або захворювання серця.
Дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), отримані в центрах первинної медичної допомоги в усьому світі, свідчать про те, що 22% усіх пацієнтів первинної медичної допомоги страждають від постійного виснажливого болю і що ці пацієнти в чотири рази частіше мають супутню тривожність або депресивний розлад, ніж пацієнти первинної медичної допомоги, які не мають болю.
Про те, що депресія є однією з найпоширеніших проблем психічного здоров’я, з якою стикаються люди з хронічним болем, свідчать й інші дані, отримані вченими:
Депресія та хронічний біль мають деякі спільні нейромедіатори – хімічні речовини мозку, за допомогою яких відбувається обмін сигналами між нервами. Депресія та біль в тілі також мають деякі спільні нервові шляхи у головному та спинному мозку.
Так само, як і вплив деяких хронічних захворювань, названих вище (декілька прикладів – онкологічні хвороби, діабет, хвороби серця, нирок, неврологічні недуги), вплив хронічного болю на життя людини також сприяє виникненню депресії. Людина, що страждає на хронічний біль, має значно гіршу якість життя і величезні втрати в повсякденному житті – такі, наприклад, як відсутність фізичних вправ, нормального сну, повноцінного соціального спілкування, сексуальних стосунків та навіть роботи та доходу. Ці втрати можуть сприяти виникненню симптомів депресії у людей, схильних до цього захворювання.
Хронічні захворювання, хронічний біль і депресія можуть мати значний вплив на все життя людини. Отже, ідеальний підхід до лікування стосується всіх сфер життя пацієнта, на які вони впливають. Найефективнішим у такому випадку є комплексний підхід до терапії – тобто, лікування хронічної соматичної хвороби, хронічного болю, якщо він є, і, звичайно, лікування депресивного розладу.
Так, наприклад, оскільки хронічний біль і депресія можуть включати одні й ті самі нерви та нейромедіатори, певні антидепресанти часто використовуються для лікування обох захворювань. Більше того – деякі антидепресанти можуть зменшити відчуття болю. Такі препарати можуть бути дуже ефективними при деяких видах неврологічного болю, таких як мігрень, грижа міжхребцевих дисків та інші проблеми з корінцями спинномозкового нерва.
Ключовим моментом у комплексному лікуванні депресії є одночасна робота пацієнта з лікарями різних спеціальностей – невропатологом, онкологом, або, наприклад, застосування когнітивно-поведінкової терапії.
До речі, багато людей із хронічними захворюваннями чи з хронічним болем уникають фізичних навантажень. Проте, такий підхід загрожує значною втратою фізичної форми і працездатності та підвищеним ризиком отримати травму та зазнати ще більшого болю. Пацієнту обов’язково треба обговорити це питання зі своїм лікарем, щоб розробити безпечний і ефективний план фізичної активності під час лікування депресії.
До того ж вчені давно встановили, що регулярні відвідування спортзалу також допомагають полегшити депресію, вивільняючи в мозок ті ж хімічні речовини, на які, як вважають, впливають антидепресанти.
Розробляючи з лікарем план дій, треба мати на увазі, що ідеальний комплексний план лікування болю при депресії, хронічного захворювання та депресії складатиметься з багатьох частин, а його втілення у життя потребуватиме немало часу.
Пацієнту слід залишатися відданим виконанню такого плану, доки він не відчує полегшення соматичного захворювання, хронічного болю і симптомів депресії і нарешті знову зможе жити повноцінно і робити те, що йому подобається.
https://www.nimh.nih.gov/health/publications/chronic-illness-mental-health
https://www.webmd.com/depression/guide/depression-chronic-pain
https://www.medicalnewstoday.com/articles/322395
до списку статей Знайти лікаря