21 вересня - Міжнародний день боротьби з хворобою Альцгеймера
21 вересня - Міжнародний день боротьби з хворобою Альцгеймера
facebook
fb messenger
Ось уже 28 років поспіль 21-го вересня у світі відзначають Міжнародний день боротьби з хворобою Альцгеймера.
В цей день фахівці усіх країн намагаються привернути увагу суспільства до цього непростого захворювання.
У людей симптоми хвороби Альцгеймера розвиваються поступово. Лише 3% пацієнтів діагностуються вчасно з хворобою Альцгеймера.
Це їм дає можливість прожити з даною хворобою до 14 років.
У той же час, якщо у пацієнта відтягувати момент діагностики, то тривалість життя скорочується до 7 років.
Наразі в Україні наявні препарати для сповільнення прогресування даного захворювання. Більше того, проводяться міжнародні клінічні дослідження з новими молекулами. Тому, сподіваємося, що у найближчому майбутньому будемо мати набагато більш ефективні ліки, і це буде доволі скоро.
Іноді, одним із проявів деменції є агресивна поведінка. Агресія у літніх людей із деменцією може проявлятися не тільки фізичним актом насилля над оточуючими, але й морально, словесно. Такі спалахи агресії можуть виникати раптово, без видимої причини, або внаслідок певної критичної ситуації. І хоча з агресією досить важко впоратися, розуміння того, що людина із деменцією робить це не навмисно, може допомогти.
Усім добре відомо, що неправильне харчування, вживання продуктів з консервантами, фаст-фуду, малорухливий спосіб життя і просто сидіння на дивані перед телевізором не приносять користі мозку. Проте, існують й інші, менш відомі, щоденні справи, які також можуть бути шкідливими для когнітивного мислення, – стверджує Джессіка Колдуелл, нейропсихолог і директор Центру профілактики хвороби Альцгеймера в клініці Клівленда.
Старість (умовний вік початку якої наразі є 65 років) асоціюється з багатьма хронічними захворюваннями, одним з яких є деменція, тобто значне і стійке погіршення когнітивних функцій, яке виникає внаслідок специфічних органічних змін у структурах головного мозку.
Як встановили дослідники, оксидативний стрес (окислювальний стрес), який виникає внаслідок дисбалансу між виробленням і накопиченням активних форм кисню (АФК) у клітинах і тканинах та здатністю біологічної системи забезпечити детоксикацію цих реактивних продуктів, відіграє величезну роль у виникненні практично всіх нейродегенеративних захворювань, до яких належать й усі форми деменції.
Іноді, одним із проявів деменції є агресивна поведінка. Агресія у літніх людей із деменцією може проявлятися не тільки фізичним актом насилля над оточуючими, але й морально, словесно. Такі спалахи агресії можуть виникати раптово, без видимої причини, або внаслідок певної критичної ситуації. І хоча з агресією досить важко впоратися, розуміння того, що людина із деменцією робить це не навмисно, може допомогти.
Усім добре відомо, що неправильне харчування, вживання продуктів з консервантами, фаст-фуду, малорухливий спосіб життя і просто сидіння на дивані перед телевізором не приносять користі мозку. Проте, існують й інші, менш відомі, щоденні справи, які також можуть бути шкідливими для когнітивного мислення, – стверджує Джессіка Колдуелл, нейропсихолог і директор Центру профілактики хвороби Альцгеймера в клініці Клівленда.
Старість (умовний вік початку якої наразі є 65 років) асоціюється з багатьма хронічними захворюваннями, одним з яких є деменція, тобто значне і стійке погіршення когнітивних функцій, яке виникає внаслідок специфічних органічних змін у структурах головного мозку.
Як встановили дослідники, оксидативний стрес (окислювальний стрес), який виникає внаслідок дисбалансу між виробленням і накопиченням активних форм кисню (АФК) у клітинах і тканинах та здатністю біологічної системи забезпечити детоксикацію цих реактивних продуктів, відіграє величезну роль у виникненні практично всіх нейродегенеративних захворювань, до яких належать й усі форми деменції.
Деменція є однією з найбільших глобальних проблем сучасної медицини. Оскільки населення світу продовжує старіти та жити довше, очікується, що до 2050 року кількість людей у всьому світі, які страждають на деменцію, зросте до 130 мільйонів. З огляду на те, що наразі немає специфічних ліків від деменції, існує нагальна потреба визначити фактори ризику, які можна змінити, щоб запобігти або відстрочити настання деменції.