Стресовий розлад – доведений фактор ризику розвитку деменції

Деменція є однією з найбільших глобальних проблем сучасної медицини. Оскільки населення світу продовжує старіти та жити довше, очікується, що до 2050 року кількість людей у всьому світі, які страждають на деменцію, зросте до 130 мільйонів. З огляду на те, що наразі немає специфічних ліків від деменції, існує нагальна потреба визначити фактори ризику, які можна змінити, щоб запобігти або відстрочити настання деменції.

Зміст

Нещодавно група британських і голландських вчених опублікувала результати проведеного ними масштабного дослідження, які незаперечно свідчать про існування зв’язку між стресовим розладом і ризиком розвитку деменції. Уперше в історії медичної науки дослідники отримали неспростовні підтвердження існування такого зв’язку. Важливим моментом є те, що обидва розлади можуть мати значний інтервал у часі: між психічною травмою, яка сприяє розвитку стресового розладу, і наступним дебютом деменції можуть пройти роки. Проте, існування такого зв’язку, на думку авторів, є беззаперечним.

Іншим важливим відкриттям, яке зробила ця інтернаціональна група вчених з Лейденського університету (Нідерланди) та Університетського коледжу Лондона (Велика Британія), є те, що ризик розвитку деменції внаслідок стресового розладу є значно вищим серед загальної популяції у порівнянні з учасниками бойових дій. Цей факт має велике значення, зокрема для мирних мешканців України, які через російську агресію зазнали і зазнають не тільки фізичних, але й значних моральних страждань.

Стресовий розлад – змінюваний фактор ризику розвитку деменції

Автори публікації в науковому журналі British Journal of Psychiatry також зазначають, що хоча вони достеменно встановили існування зв’язку між стресовим розладом і деменцією, перший розлад у цьому випадку є, на щастя, змінюваним фактором ризику. Інакше кажучи, своєчасне медичне втручання, спрямоване на терапію стресового розладу, здатне значно знизити ймовірність розвитку деменції у такого пацієнта.

Як вказують дослідники, збільшення популяції людей похилого віку та рівня деменції підкреслюють критичну потребу в заходах, які можуть зменшити ризик розвитку деменції серед уразливих груп населення. Отримані результати дослідження свідчать про те, що люди зі стресовим розладом можуть мати більше шансів на розвиток деменції, порівняно із загальною популяцією, підкреслюючи необхідність вивчення цього зв’язку як потенційної мішені для раннього втручання.

Важливо зазначити, що хоча тривалий стрес може відігравати певну роль у розвитку або прогресуванні деменції, наявність хронічного стресу не обов’язково спричиняє деменцію.

Дослідження, опубліковане в British Journal of Psychiatry, є першим мета-аналізом глобальних доказів щодо стресового розладу та ризику розвитку деменції.

У процесі роботи вчені проаналізували результати 13 досліджень, проведених на чотирьох континентах, включаючи дані загалом 1 693 678 осіб. Дослідники намагалися з’ясувати, чи пов’язаний діагноз стресового розладу з підвищеним ризиком розвитку деменції протягом наступних 17 років.

Об’єднавши дані восьми досліджень, дослідники виявили, що люди зі стресовим розладом мають значно вищий (на 61%) ризик розвитку деменції. А коли вони аналізували дані двох досліджень, які використовували різні методи, то з’ясували, що стресовий розлад був пов’язаний із подвійним підвищенням шансів ризику розвитку деменції.

Інакше кажучи, люди у загальній популяції з розладом, який, можливо, виник внаслідок фізичного чи сексуального насильства, загрози смерті, автомобільних аварій, тероризму чи іншої травми, мали вдвічі більший ризик розвитку деменції, ніж дорослі учасники без такого діагнозу.

Водночас колишні військовослужбовці зі стресовим розладом мали лише в півтора рази більше шансів на розвиток деменції, ніж ветерани збройних сил без стресового розладу. Дослідники кажуть, що це може вказувати на вплив лікування стресових розладів: ветерани збройних сил зазвичай частіше отримують лікування, ніж цивільні (принаймні в тих країнах, де проводилися дослідження), тому ці результати показують, що лікування стресових розладів може зменшити подальший ризик розвитку деменції.

Тут доречно згадати, що, згідно з даними Національного центру стресових розладів США, 7-8 осіб із кожних 100 осіб протягом життя переживатимуть ПТСР. У жінок стресовий розлад розвивається частіше, ніж у чоловіків.

Симптоми стресового розладу включають нав’язливі спогади, коли людина знову і знову переживає травматичну подію, а також фізичні симптоми, такі як прискорене серцебиття або пітливість.

Люди зі стресовим розладом також намагаються уникати думок або почуттів, пов’язаних із травмою, і вони часто можуть змінювати свою поведінку, щоб триматися подалі від людей, місць чи об’єктів, які є нагадуваннями про цей негативний досвід.

Когнітивна та емоційна поведінка у пацієнтів зі стресовим розладом теж може змінюватися – негативні або спотворені думки, проблеми з концентрацією або запам’ятовуванням, втрата інтересу до занять, відчуття ізоляції та нездатність відчувати щастя – усе це є типовим для людей зі стресовим розладом.

Ще однією ключовою ознакою є підвищене збудження. Симптоми включають легкість виникнення переляку, настороженість або дратівливість, ризиковану або деструктивну поведінку або спалахи гніву та агресивності.

Не зовсім зрозуміло, чому стресовий розлад спричиняє деменцію, але багато симптомів цього розладу, як-от надмірна настороженість і повторне переживання травми, як вважають дослідники, приводять мозок у стан підвищеної готовності, наповнюючи його гормонами стресу.

Про важливість лікування стресового розладу задля запобігання деменції

Труднощі, яких зазнавали попередні дослідники при спробі встановити зв’язок між стресовим розладом і деменцією, мали об’єктивний характер. На відміну від депресії та тривоги, немає чіткого зв’язку між стресовим розладом і деменцією. Це здебільшого можна пояснити великим проміжком між часом розвитку стресового розладу та розвитком деменції, а також відсутністю розуміння того, який саме тип деменції може виникнути внаслідок стресового розладу. Як вказують вчені з Голландії та Великої Британії, наразі є вже чимало доказів того, що стресовий розлад прискорює старіння клітин на основі метилювання ДНК, підвищеного окислювального стресу, хронічного запалення, зниження синаптичної пластичності, а також погіршення деяких типових показників мозку та когнітивних функцій, включаючи атрофію гіпокампа та погіршення цілісності нейронів на зображеннях дифузійної тензорної МРТ.

Дуже важливим моментом є також те, що, як наголошують вчені, ризик розвитку деменції внаслідок стресового розладу може бути ще вищим, ніж показують дослідження, оскільки стресовий розлад також підвищує ймовірність розвитку інших відомих факторів ризику розвитку деменції, таких як депресія, соціальна ізоляція або підвищене споживання алкоголю. Більшість попередніх досліджень не брали до уваги деякі з цих факторів, тому загальні висновки могли недооцінювати справжню роль стресового розладу у патогенезі деменції.

Автори особливо наголошують на важливості та необхідності ранньої діагностики і раннього лікування стресового розладу з метою попередження розвитку такого тяжкого й наразі невиліковного нейродегенеративного захворювання як деменція.

Результати цього дослідження доповнюють зростаючу кількість доказів того, що деменції часто можна запобігти, діючи на фактори ризику протягом життя людини.

Стресовий розлад у багатьох випадках залишається недостатньо діагностованим і недостатньо дослідженим розладом психічного здоров’я без відповідного лікування, але він може мати серйозні довгострокові наслідки. Як показало це дослідження, він впливає на здоров’я мозку, підвищуючи вразливість до деменції. Важливе питання полягає в тому, яким чином можна використати отримані дані, щоб розробити ефективне профілактичне лікування для людей зі стресовим розладом та, відповідно, з підвищеним ризиком розвитку деменції.

Електронні джерела:

https://www.cambridge.org/core/journals/the-british-journal-of-psychiatry/article/posttraumatic-stress-disorder-as-a-risk-factor-for-dementia-systematic-review-and-metaanalysis/2C7CB7708472ADAE1484C8E658D8F892

https://www.psychiatryadvisor.com/home/topics/anxiety/ptsd-trauma-and-stressor-related/expert-q-and-a-on-ptsd-and-dementia-risk/

https://theconversation.com/post-traumatic-stress-disorder-linked-to-increased-risk-of-dementia-new-research-146325

до списку статей Знайти лікаря
Рекомендуємо по цій темі:
28 липня 2022
Стресовий розлад – доведений фактор ризику розвитку деменції
Деменція є однією з найбільших глобальних проблем сучасної медицини. Оскільки населення світу продовжує старіти та жити довше, очікується, що до 2050 року кількість людей у всьому світі, які страждають на деменцію, зросте до 130 мільйонів. З огляду на те, що наразі немає специфічних ліків від деменції, існує нагальна потреба визначити фактори ризику, які можна змінити, щоб запобігти або відстрочити настання деменції.
24 червня 2022
Йога та медитація здатні зменшити загрозу розвитку деменції
Тримісячний курс йоги та медитації може знизити ризик розвитку легких когнітивних порушень (ЛКП) у літніх людей. Зазвичай ЛКП прийнято вважати передвісниками хвороби Альцгеймера та інших форм деменції.
10 листопада 2021
Деменція, хвороба Альцгеймера, інсульт – потенційні ускладнення хронічного болю
Результати нового дослідження свідчать про те, що хронічний генералізований біль може підвищувати ризик розвитку інсульту і всіх форм деменції, включаючи хворобу Альцгеймера. Підвищення ризику розвитку цих важких захворювань не залежить від таких факторів, як вік, загальний стан здоров’я чи соціально-демографічні умови.
9 листопада 2021
Деменція при хворобі Паркінсона
Деменція при хворобі Паркінсона – це зниження процесу мислення, яке розвивається у багатьох людей, що живуть із хворобою Паркінсона, принаймні через рік після встановлення діагнозу.