Тримісячний курс йоги та медитації може знизити ризик розвитку легких когнітивних порушень (ЛКП) у літніх людей. Зазвичай ЛКП прийнято вважати передвісниками хвороби Альцгеймера та інших форм деменції.
Зміст
Це висновок нового дослідження, опублікованого в науковому виданні Journal of Alzheimer's Disease.
Дослідження проводили вчені з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі (UCLA) під керівництвом Хелен Лаврецкі з кафедри психіатрії.
Легкі когнітивні порушення характеризуються помітними змінами когнітивних функцій, такими як погіршення здатності до запам'ятовування та появи проблем з мисленням.
Хоча ці зміни недостатньо серйозні, щоб негативно впливати на самостійність людини у повсякденній діяльності, симптоми ЛКП можуть погіршуватися з часом, підвищуючи ризик розвитку хвороби Альцгеймера та інших деменцій.
За даними Асоціації Альцгеймера, довгострокові дослідження засвідчують, що у віці 65 років і старше мають ЛКП близько 10-20% дорослих.
За оцінками вчених, щороку з цієї кількості приблизно у 6-15% людей розвивається деменція.
Хоча в даний час не існує схвалених офіційними регуляторами препаратів для лікування ЛКП, експерти рекомендують літнім людям із цими порушеннями для зменшення ризику розвитку деменції займатися розумово-стимулюючою діяльністю, наприклад, розгадувати кросворди.
Наразі доктор Лаврецкі та її колеги стверджують, що для захисту когнітивних функцій заняття йогою та медитацією можуть бути настільки ж ефективними, якщо навіть не кращими.
До свого дослідження вчені з Каліфорнійського університету залучили 25 учасників у віці 55 років і старше.
Протягом 12 тижнів 14 учасників брали участь у одногодинних заняттях з кундаліні-йоги раз на тиждень і практикували медитацію Кіртан Крійя по 20 хвилин щодня.
Кундаліні-йогу називають «йогою усвідомлення», яка включає в себе техніки дихання, медитацію та спів.
Медитація Кіртан Крійя включає співи, рухи рук і світлові візуалізації. Доктор Лаврецкі зазначає, що ця форма медитації практикується в Індії протягом сотень років як спосіб підтримки когнітивних функцій у літніх людей.
Решта 11 учасників займалися одногодинними тренуваннями з покращення пам’яті (за допомогою таких заходів як кросворди або комп’ютерні ігри) один раз на тиждень протягом 12 тижнів, а також витрачали 20 хвилин на день, виконуючи вправи для запам’ятовування.
На початку дослідження та в кінці 12-тижневого періоду всі учасники пройшли тестування пам'яті та процедуру функціональної магнітно-резонансної томографії, що дозволило вченим оцінити їхні когнітивні функції та мозкову активність.
Команда виявила, що наприкінці періоду тривалістю 12 тижнів обидві групи показали покращення навичок вербальної пам’яті – здатності запам’ятовувати імена та списки слів.
Проте, учасники, які займалися йогою та медитацією, продемонстрували більше покращення навичок візуально-просторової пам’яті (здатності орієнтуватися та запам’ятовувати місця), ніж ті, хто займався традиційними тренуваннями для поліпшення пам’яті.
Крім того, група з йоги-медитації досягла кращих результатів, ніж група тренінгу з покращення пам’яті щодо зменшення рівнів тривожності та депресії, а також оволодіння навичками стійкості до стресу та його подолання.
Дослідники вважають, що останнє явище є особливо актуальним для людей, які страждають на ЛКП, оскільки для літніх людей може бути емоційно важко змиритися із цим розладом.
«Коли у людини спостерігається втрата пам’яті, вона може дуже переживати з цього приводу, і це може призвести до депресії», – зауважує доктор Лаврецкі.
Оцінюючи мозкову активність учасників, дослідники виявили, що покращення вербальної пам’яті та візуально-просторової пам’яті корелювали зі змінами зв’язків мозку.
Однак, вони виявили, що статистично значущі зміни зв’язків мозку продемонстрували тільки учасники дослідження з групи «йога-медитація».
Учені припускають, що покращення пам’яті, настрою та стресостійкості, які спостерігаються під час занять йогою та медитацією, можуть бути пов’язані зі збільшенням вироблення білка, який називається нейротрофічним фактором мозку.
Він відповідає за посилення зв'язків між клітинами мозку, а також за підтримання виживання існуючих зв'язків між ними.
Загалом, дослідники вважають, що їхні висновки вказують на те, що йога та медитація можуть бути ефективною стратегією захисту від зниження когнітивних функцій у літніх людей.
«Якщо ви або ваші родичі намагаєтеся покращити свою пам’ять або зменшити ризик втрати пам’яті чи розвитку деменції, регулярна практика йоги та медитації може бути простим, безпечним і недорогим рішенням для покращення стану вашого мозку», – наголошує Хелен Лаврецкі.