Хвороба Альцгеймера і розлади сну

Хвороба Альцгеймера і розлади сну

З віком особливості сну у людини зазвичай зазнають змін, і людям літнього та похилого віку часто буває важче заснути. Однак зміни сну у хворих на хворобу Альцгеймера (ХА) є більш складними.

Зміст

Хвороба Альцгеймера викликає прогресуючу, необоротну втрату пам’яті та впливає на те, як люди думають, міркують та поводяться.

У міру прогресування ХА вона може призвести до проблем зі сном, які порушують звичний розпорядок дня людини та її опікунів. Людина, що страждає на ХА, може мати різні проблеми зі сном, включаючи коротший або фрагментований сон, зміни у циклах сну та його порушення.

У цій статті розглянуто, як і чому хвороба Альцгеймера впливає на сон. Матеріал також містить деякі поради, які можуть допомогти у вирішенні проблем зі сном, пов'язаних з хворобою Альцгеймера.

Чому хвороба Альцгеймера впливає на сон?

Люди з ХА можуть погано спати вночі, але водночас вони часто надмірно сплять вдень. Фахівці у галузі неврології до кінця не розуміють, чому хвороба Альцгеймера впливає на сон. Взаємовідносини між ХА і розладами сну складні, і порушення сну можуть передувати когнітивному спаду, що відбувається у людей з ХА.

Добовий ритм

Дослідники вважають, що хвороба Альцгеймера викликає клітинні зміни в мозку, порушуючи цикл сон-неспання, який є типом добового (циркадного) ритму. Зміни у продукуванні мозком мелатоніну, гормону сну, також сприяють порушенням сну.

Супрахіазматичне ядро (СХЯ) – це ділянка мозку, яка служить внутрішнім годинником тіла. СХЯ реагує на сигнали навколишнього освітлення, які допомагають мозку визначити, коли людині слід спати, і коли їй належить не спати і бути напоготові. Учені вважають, що особи з хворобою Альцгеймера можуть мати пошкоджені клітини у СХЯ. Такі ушкодження впливають на активність цієї ділянки мозку, що призводить до труднощів з типовим чергуванням циклів сну-неспання.

Білки мозку

Зміни сну у людей з ХА також можуть бути пов'язані з білком, який називається бета-амілоїдом. Бета-амілоїд – це продукт життєдіяльності клітин мозку, який може накопичуватися в рідині між клітинами мозку або нейронами. Лікарі пов'язують збільшення рівня цього білка з порушенням функцій мозку. Якщо у людини є хвороба Альцгеймера, бета-амілоїд злипається і утворює амілоїдні бляшки, які негативно впливають на зв'язок між клітинами мозку.

Деякі дослідження свідчать про те, що, коли людина спить, мозок видаляє надлишок бета-амілоїду з мозку. Дослідження на мишах показують, що недосипання викликає підвищений рівень бета-амілоїдів у мозку. Однак наразі бракує подібних досліджень за участю людей.

У дослідженні 2018 року вчені вивчили зв'язок між бета-амілоїдом та сном у людей. Вони використовували ПЕТ-сканування, щоб візуалізувати мозок 20 учасників у віці 22-72 років із гарним станом здоров’я.

Дослідники зробили сканування після того, як учасники висипалися цілу ніч і приблизно після 31 години без сну. Вони виявили, що рівень бета-амілоїду в мозку збільшувався приблизно на 5% після недосипання. Зміни відбувалися в таламусі та гіпокампі, які особливо чутливі до ураження ХА. Тому недосипання може сприяти розвитку хвороби Альцгеймера.

У виникненні та прогресуванні ХА також відіграє роль білок мозку під назвою тау, який допомагає регулювати нормальну передачу сигналів між нейронними клітинами. Люди з хворобою Альцгеймера мають у своєму мозку клубочки тау-білка, що свідчить про пошкодження нервових клітин. Лише через одну безсонну ніч рівень тау у спинномозковій рідині може збільшитися на цілих 50%.

Взаємовідносини між бета-амілоїдом, тау та хворобою Альцгеймера складні, і вчені розуміють, що якісний сон дозволяє людині очищати мозок від надлишків білків. Проте дослідники залишаються невпевненими щодо того, чи порушення сну викликають хворобу Альцгеймера, погіршують симптоми та викликають прогресування захворювання, а чи навпаки – порушення сну є наслідком цієї хвороби.

Чи сплять люди з хворобою Альцгеймера більше?

Люди з ХА та іншими формами деменції часто сплять вночі більш ніж здорові люди і нерідко вони відчувають потребу у сні протягом дня.

У міру прогресування хвороби Альцгеймера вона завдає все більшої шкоди мозку, і людина стає слабшою. Людина може відчувати себе виснаженою після повсякденних завдань, таких як спілкування, їжа або спроба осмислити навколишній світ. Хворі люди можуть спати більше протягом дня, оскільки симптоми ХА погіршуються.

Крім того, сприяти сонливості можуть препарати, які лікарі призначають для лікування хвороби Альцгеймера. Ці ліки можуть включати нейролептики, антидепресанти, антигістамінні препарати та снодійні засоби.

Інші наслідки впливу хвороби Альцгеймера на сон

Хвороба Альцгеймера здатна спричиняти зниження якості сну у людини, що, в свою чергу, може погіршити інші симптоми хвороби Альцгеймера. Наприклад, недосипання може збільшити марення, неспокій та блукання поночі, роблячи сон більш важким.

Люди з хворобою Альцгеймера можуть мати труднощі з інформуванням своїх опікунів, що щось не так. Наприклад, вони можуть бути не в змозі сказати близькій людині, що відчувають біль. У цьому випадку біль може погіршити їх сон.

Для збереження пам’яті необхідний достатній глибокий сон з нормальною фазою швидкого руху очей, а втрата пам’яті є провідним симптомом хвороби Альцгеймера. У людей з ХА поступово скорочується тривалість фаз глибокого сну та швидкого сну.

Інші потенційні наслідки впливу хвороби Альцгеймера на сон включають зниження фізичної активності та проведення менше часу під природним сонячним світлом.

Найкращі позиції для сну

Людям з хворобою Альцгеймера варто спробувати спати на боці, а не на спині чи животі.

Дослідження 2015 року, у процесі якого вчені використовували щурів, показало, що під час сну на боці видалення продуктів життєдіяльності мозку відбувається ефективніше. Дослідники використовували динамічно-контрастне МРТ-сканування, щоб вивчити, як мозок щурів очищається від надлишків бета-амілоїду та інших продуктів метаболізму.

Учені дійшли висновку, що поза тіла під час сну впливає на очищення мозку від шкідливих білків, які можуть сприяти або викликати захворювання мозку. Однак необхідні подальші дослідження, щоб підтвердити, що цей висновок застосовний до людей.

Інші поради та правила сну

Опікуни людей з хворобою Альцгеймера можуть вжити певних заходів, щоб допомогти своїм підопічним керувати своїм сном. Що буде корисним:

  • Виявлення будь-яких інших захворювань. Опікуни можуть спостерігати за хворим, щоб побачити, чи є у нього якісь розлади, що призводять до пробудження. Наприклад, апное сну викликає короткі паузи в диханні, а синдром неспокійних ніг передбачає неконтрольоване переміщення або смикання ніг.
  • Перегляд призначених ліків. Побічні ефекти деяких рецептурних ліків, які застосовують при хворобі Альцгеймера, можуть сприяти виникненню безсоння. Лікар може порадити, в який час доби найкраще час приймати такі препарати, щоб послабити небажані наслідки.
  • Усвідомлення плину часу протягом доби. Пацієнтові з ХА може бути корисним мати у полі зору годинник з 24-годинною індикацією часу, що дасть змогу відрізняти день від ночі.
  • Бесіди з хворим у разі нічних пробуджень. Якщо людина встає вночі, опікун може поговорити з нею, щоб з’ясувати причину пробудження. У таких випадках краще забезпечити хворому розслаблення та підготувати його до повернення до сну за допомогою тьмяного освітлення та негучної музики, яка йому сподобається.
  • Використання пристрою, що сигналізує про пробудження підопічного. Такі бездротові сигнальні пристрої надішлють сигнал опікунові у разі, якщо хворий встане вночі зі свого ліжка. Як тільки опікун отримає попереджувальний сигнал, він допоможе підопічному якнайшвидше лягти назад в ліжко.
  • Встановлення режиму дня. Дотримання графіку сну та неспання щодня та встановлення режиму дня, такого як приймання розслаблюючої ванни або гарячий молочний напій перед сном, може допомогти людині розпізнавати час доби і виробити рефлекс на засипання в один і той же час.

Висновки

Взаємозв’язок між хворобою Альцгеймера та сном складний і може охоплювати клітинні зміни в мозку, які порушують типовий добовий ритм. Проблеми зі сном також можуть включати зміни у виробленні мелатоніну та накопичення в мозку білків бета-амілоїду та тау.

Хоча проблеми зі сном у пацієнтів з ХА зазвичай є складними для вирішення, опікуни можуть вжити різних кроків, щоб покращити сон хворих. Такі методи включають встановлення режиму дня з фіксованим часом відходу до сну та обговорення з лікарем найбільш оптимального часу доби для прийому ліків.

Електронне джерело:

https://www.medicalnewstoday.com/articles/alzheimers-and-sleep

до списку статей Знайти лікаря
Рекомендуємо по цій темі:
24 березня 2023
Агресія при деменції
Іноді, одним із проявів деменції є агресивна поведінка. Агресія у літніх людей із деменцією може проявлятися не тільки фізичним актом насилля над оточуючими, але й морально, словесно. Такі спалахи агресії можуть виникати раптово, без видимої причини, або внаслідок певної критичної ситуації. І хоча з агресією досить важко впоратися, розуміння того, що людина із деменцією робить це не навмисно, може допомогти.
3 березня 2023
9 найгірших звичок, які шкодять мозку
Усім добре відомо, що неправильне харчування, вживання продуктів з консервантами, фаст-фуду, малорухливий спосіб життя і просто сидіння на дивані перед телевізором не приносять користі мозку. Проте, існують й інші, менш відомі, щоденні справи, які також можуть бути шкідливими для когнітивного мислення, – стверджує Джессіка Колдуелл, нейропсихолог і директор Центру профілактики хвороби Альцгеймера в клініці Клівленда.
21 жовтня 2022
Деменція у молодому віці – захворювання вкрай рідкісне, але цілком ймовірне
Старість (умовний вік початку якої наразі є 65 років) асоціюється з багатьма хронічними захворюваннями, одним з яких є деменція, тобто значне і стійке погіршення когнітивних функцій, яке виникає внаслідок специфічних органічних змін у структурах головного мозку.
30 серпня 2022
Деменція та дієтарні антиоксиданти: пошуки ефективної профілактики важкої хвороби
Як встановили дослідники, оксидативний стрес (окислювальний стрес), який виникає внаслідок дисбалансу між виробленням і накопиченням активних форм кисню (АФК) у клітинах і тканинах та здатністю біологічної системи забезпечити детоксикацію цих реактивних продуктів, відіграє величезну роль у виникненні практично всіх нейродегенеративних захворювань, до яких належать й усі форми деменції.