Тренування пам’яті може допомогти деяким пацієнтам із хворобою Альцгеймера на ранніх стадіях захворювання

«Прості систематичні тренування пам’яті можуть допомогти деяким людям з хворобою Альцгеймера на ранній стадії. Це відкриття вказує на можливе психологічне втручання на ранній стадії цього руйнівного захворювання. Ці дані надають актуальності ранній діагностиці, коли пацієнти, які, ще зберегли здатність вчитися, можуть її використовувати, щоб поновити свої спогади та зменшити інвалідність», – саме така інформація була опублікована у журналі «Нейропсихологія» (Neuropsychology), який випускається Американською психологічною асоціацією (APA).

Нейропсихологи Університетського коледжу у Лондоні, Відкритого університету та Відділу когнітивних досліджень мозку у Кембриджі (Англія) були заінтриговані історіями успіху тренувань пам’яті, які були представлені фахівцями з реабілітації. Зі слів провідного спеціаліста Лінди Клер, доктора філософії, отримані дані свідчать про те, що навіть без лікарських препаратів можна багато зробити для покращення самопочуття. Щоб оцінити достовірність такого методу, команда дослідників під керівництвом Клер провела контрольоване дослідження, щоб дізнатися, чи буде воно актуальним не тільки з поодинокими пацієнтами, а і з більшою групою людей. Також вони хотіли дізнатися, чи зберігаються переваги навчання.

Дослідники вивчали 12 учасників, середній вік яких був 71 рік, у яких, вірогідно, було діагностовано хворобу Альцгеймера на мінімальній або легкій стадії, коли у них ще буда здатність до навчання. Учасники пройшли нейропсихологічні тести загальних інтелектуальних можливостей, пам’яті, зорово-просторового сприйняття, уваги та керуючих функцій. У кожного учасника були порушення принаймні в одному із перерахованих пунктів, а у деяких були порушення у завданнях сприйняття. Дослідники також оцінили їх настрій, поведінку, усвідомлення проблем з пам’яттю і навантаження на людину, яка про них піклується (зазвичай дружину чи чоловіка) до та після втручання.

Далі дослідники навчили учасників запам’ятовувати імена людей, яких їм було важко пригадати, з набору 12 фотографій, на яких були зображені люди з їхніх соціальних мереж, а також публічні люди. Вони використовували наступні допоміжні засоби запам’ятовування:

  • «мнемонічні засоби», які використовують зображення, щоб пробудити пам'ять за допомогою певної значимої для людини асоціації;
  • «зникаючі репліки» – метод, при якому учасники вводять все більше і більше букв в імені людини, до тих пір, поки не пригадають це ім’я без будь-якої допомоги;
  • «репетиція», під час якої люди перевіряють себе на тому, що вони впізнали через певні проміжки часу.

Усі тренування зводились до мінімуму ймовірності помилки, що допомагало зменшити стрес і підвищити впевненість. Тренуючи пам'ять учасників тільки для половини їх наборів фотографій, дослідники мали змогу порівняти тренування пам’яті з відсутністю тренування для кожного учасника.

Таким чином, автори дослідження припускають, що стратегія реабілітації може спрацювати, повільно відновлюючи зв’язки між фонологічними (ім’я) і семантичними (специфічними для людини) уявленнями в тих частинах мозку, які відповідають за мовлення, вирішення проблем і є менш пошкодженими на ранніх стадіях хвороби Альцгеймера, порівняно із ділянками, які найбільше вражені хворобою, наприклад, гіпокампом.

«Це свідчить про те, що навчання, хоча й повільніше і менш ефективне, але може бути ефективним навіть без участі гіпокампу. І хоча наразі ми можемо тільки припускати, що інші ділянки мозку можуть брати на себе деякі функції пошкоджених ділянок, це відкриває нові напрямки для реабілітації пацієнтів із хворобою Альцгеймера», – зазначила Клер.

Автор додала, що оскільки не всі учасники отримали однакову користь, нейровізуалізація може виявити ті механізми, які були задіяні, а також те, чому вони реагують або не реагують на навчання. При розробці будь-якого виду втручання необхідно розуміти не тільки те, наскільки воно є ефективним, але й для кого воно є ефективним, а для кого – ні. Це особливо важливо при таких захворюваннях як хвороба Альцгеймера, що впливає на мозок, адже перебіг хвороби у кожного пацієнта індивідуальний.

Важливим другорядним відкриттям було те, що люди, які усвідомлювали свої проблеми з пам’яттю, з більшою вірогідністю краще реагували на тренування пам’яті.

Автори коментують, що «ретельна оцінка обізнаності може допомогти лікарям у визначенні придатності цієї форми втручання для окремих пацієнтів».

Джерело:

https://www.apa.org/news/press/releases/2002/10/memory-training

до списку статей Знайти лікаря
Рекомендуємо по цій темі:
1 лютого 2021
Деменція - Це
Деменція – це неврологічне захворювання, при якому загибель клітин мозку призводить до втрати пам’яті та зниження когнітивних функцій.
1 лютого 2021
Хвороба Альцгеймера у питаннях та відповідях
Хвороба Альцгеймера – прогресуюча форма деменції. Деменція – це ширший термін, що визначає стани, спричинені захворюваннями або травмами головного мозку, які негативно впливають на пам'ять, процеси мислення і поведінку та призводять до змін, що заважають повсякденному життю людини.
1 лютого 2021
Хвороба Альцгеймера і спадковість
Хвороба Альцгеймера (ХА) є найпоширенішою причиною деменції та однією з основних невирішених проблем сучасної медицини. Генетичні фактори ризику розвитку цього захворювання дійсно існують та визнані вченими, але все ще до кінця не досліджені.
1 лютого 2021
Тривалість життя та довгострокові перспективи хвороби Альцгеймера
Хвороба Альцгеймера – дегенеративне захворювання головного мозку, яке руйнує клітини мозку та зв’язки клітин між собою. Ці руйнування, в свою чергу, спричиняють зниження пам’яті, розумових здібностей та зміни в поведінці.