Що потрібно знати про тривожні розлади
пацієнтам та фахівцям
Когнітивно-поведінкова терапія – це одна з найпоширеніших і найкраще вивчених форм психотерапії. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є поєднанням двох терапевтичних підходів, відомих як когнітивна терапія та поведінкова терапія.
Зміст
Методи лікування, які застосовуватиме лікар, залежать від хвороби або проблеми, яку потрібно лікувати. Проте основний принцип терапії завжди однаковий: те, що ми думаємо, як ми відчуваємо і як ми поводимося, тісно пов’язане між собою, й усі ці фактори мають вирішальний вплив на наше самопочуття.
Термін «когнітивний» походить від латинського «cognoscere», що означає «пізнати». Сенс когнітивної терапії полягає в тому, щоб сформувати у пацієнта чітке уявлення про його власні думки, ставлення до подій та очікування. Мета терапії – виявити та змінити хибні й тривожні переконання, тому що часто спричиняють проблеми не лише самі явища та ситуації, але й важливість (реальна або уявна), яку ми їм надаємо.
Наприклад, небезпечною схемою мислення може бути те, що хтось одразу робить негативні висновки з певних подій, узагальнює їх і застосовує до подібних ситуацій. У психології такий узагальнений спосіб мислення називається «надмірним узагальненням». Ще одна тривожна помилка в міркуванні — «катастрофізація». Якщо трапляється щось погане, люди негайно роблять перебільшені висновки щодо масштабів очікуваної катастрофи.
Подібні моделі мислення іноді можуть перерости в самоздійснювані пророцтва та ускладнити життя. Когнітивна терапія допомагає людям навчитися замінювати ці моделі мислення на реалістичніші та менш шкідливі. Це також допомагає мислити чіткіше і краще контролювати власні думки.
КПТ бере свій початок від американського біхевіоризму. Дана теорія припускає, що людська поведінка є набутою, і тому її можна змінити або навчитися їй заново. КПТ має на меті з’ясувати, чи ускладнюють певні моделі поведінки життя пацієнта та чи посилюють вони його проблеми. На другому етапі терапії людина разом із психотерапевтом працює над зміною цих поведінкових звичок.
Наприклад, люди, у яких розвинулися депресивні думки, часто схильні відсторонюватися та покидати свої захоплення. Як наслідок, вони почуваються ще нещаснішими та ізольованішими. Когнітивно-поведінкова терапія допомагає виявити цей механізм і знайти способи знову стати активним.
При тривожних розладах поведінкова терапія часто включає методи, які допомагають людині заспокоїтися. Наприклад, пацієнт може навчитися зменшувати занепокоєння, свідомо глибоко вдихаючи та видихаючи, щоб його тіло та дихання могли розслабитися. Роблячи це, він зосереджується на своєму диханні, а не на тому, що зумовлює у нього тривогу. Такі прийоми можуть допомогти хворому заспокоїтися і не напружуватися від тривожних думок.
Шкідливі думки або поведінкові звички можуть спричинити погане самопочуття людини. Наприклад, коли людина зустрічає на вулиці когось із знайомих і вітається, але їй не відповідають, реакція людини на відсутність зустрічного привітання дуже залежить від того, як вона оцінює ситуацію.
| Реакція | Шкідлива | Нейтральна |
|---|---|---|
| Думки | «Він ігнорував мене, я йому більше не подобаюся» | «Він мене не помітив. Може, йому погано. Я повинен зателефонувати йому і дізнатися, як у нього справи». |
| Почуття | Той, хто так думає, почувається пригніченим, сумним і покинутим | Ці моделі мислення не зумовлюють ніяких негативних почуттів |
| Поведінка | Наслідком такої думки є уникання цієї людини в майбутньому, хоча припущення може бути абсолютно хибним | Ця думка спонукає знову зв’язатися з людиною, щоб дізнатися, чи все у неї добре |
Когнітивно-поведінкова терапія є проблемно-орієнтованою стратегією. Методика КПТ зосереджена на актуальних проблемах і пошуку їхнього вирішення. На відміну від психоаналізу, КПТ терапія не займається переважно минулим. Когнітивно-поведінкова терапія набагато більше спрямована на вирішення поточних проблем. Найважливіше – навчити людей, як допомогти собі. Вони повинні якомога швидше впоратися зі своїм життям без лікарських засобів. Це не означає, що КПТ повністю ігнорує вплив минулих подій. Але, в основному, її методами є виявлення та зміна поточних тривожних моделей думок і поведінки.
Аналітична психотерапія, яка походить від класичного фрейдистського психоаналізу, використовує різні методи. У цьому разі терапевт намагається допомогти людині виявити і зрозуміти проблеми та їхні глибинні причини.
Техніка КПТ найчастіше використовується для лікування таких станів, як депресія, тривога та обсесивно-компульсивні розлади, а також залежності (алкогольна, наркотична, ігроманія тощо). Але КПТ є також варіантом лікування фізичних захворювань, зокрема хронічного болю, шуму у вухах і ревматизму. При таких захворюваннях вона може допомогти полегшити симптоми.
Загалом треба знати, що психологи створили перші моделі КПТ понад 50 років тому для лікування депресії. Зараз існують моделі КПТ для лікування широкого діапазону психічних розладів, зокрема:
Когнітивно-поведінкова терапія вимагає прихильності до лікування та власної ініціативи пацієнта. Терапія може бути успішною лише в тому випадку, якщо пацієнт активно бере участь у лікуванні, а також працює над своїми проблемами між сеансами. Це може виявитися складним завданням, особливо при важких захворюваннях, таких як депресія або тривожні розлади. Тому іноді спочатку використовують ліки, щоб швидко полегшити найгірші симптоми і щоб можна було розпочати психотерапію.
Вибір того чи іншого виду психотерапії також залежить від мети. Якщо людина відчуває потребу в глибокому проникненні у причини своїх проблем, когнітивно-поведінкова терапія, ймовірно, не є правильним вибором. КПТ психологія є особливо корисною, якщо пацієнт, перш за все, зацікавлений у вирішенні конкретних проблем і лише в другу чергу стурбований причиною їхнього виникнення.
Важливо, щоб між пацієнтом і психотерапевтом були тісні та довірливі робочі стосунки. Іноді може знадобитися деякий час, щоб знайти потрібного терапевта.
Під час першої сесії хворий коротко пояснює свої поточні проблеми та окреслює свої очікування. Це є основою для обговорення мети терапії та плану лікування. План може бути скоригований, якщо особиста мета хворого змінюється протягом курсу терапії.
Терапія часто включає запис власних думок пацієнта у щоденник протягом певного періоду часу. Потім терапевт перевірить разом із хворим, чи сприймає пацієнт речі належним чином, достатньо реалістично, та що станеться, якщо в певній ситуації він поводитиметься не так, як зазвичай. Під час лікування пацієнт буде регулярно обговорювати з лікарем будь-які свої проблеми і прогрес, якого він досягнув.
Когнітивно-поведінкова терапія також використовує вправи на релаксацію, методи зняття стресу й болю та певні стратегії вирішення проблем.
У порівнянні з підходами аналітичної психотерапії, когнітивно-поведінкова терапія є короткостроковим лікуванням. Не існує стандартної тривалості когнітивно-поведінкової терапії. Деякі люди почуваються значно краще вже після кількох сеансів, а іншим потрібне лікування протягом кількох місяців. Це залежить, серед іншого, від типу та серйозності проблеми. Кожне індивідуальне заняття («сеанс») триває близько години. Сеанси зазвичай відбуваються раз на тиждень. Фахівців із КПТ можна знайти в психотерапевтичних кабінетах, лікарнях і реабілітаційних клініках. Іноді сеанси КПТ також пропонуються у вигляді групової терапії.
Під час курсу КПТ людина може навчитися:
Не можна виключити побічні ефекти психотерапії. Безпосереднє зіткнення зі своїми проблемами чи тривогами спочатку може бути дуже стресовим, і, як наслідок, можуть постраждати стосунки з іншими людьми. Дуже важливо відверто поговорити зі своїм психотерапевтом, якщо під час терапії виникають труднощі.
Водночас слід зазначити, що навряд чи коли-небудь були проведені будь-які дослідження можливих побічних ефектів даного методу психотерапії.
КПТ – це форма психотерапії. Під час такого лікування пацієнт вчиться змінювати своє сприйняття таким чином, щоб це сприяло нормалізації його поведінки та настрою.
КПТ може допомогти при багатьох психічних захворюваннях, починаючи від депресії і закінчуючи хронічним болем.
Психотерапевт і пацієнт завжди працюють разом, щоб визначити мету та очікувані результати. Хворий повинен бути активним учасником терапії, щоб отримати від неї користь.
https://www.medicalnewstoday.com/articles/296579
https://www.healthline.com/health/cognitive-behavioral-therapy
https://www.verywellmind.com/what-is-cognitive-behavior-therapy-2795747
https://www.apa.org/ptsd-guideline/patients-and-families/cognitive-behavioral
до списку статей Знайти лікаря
