Тривожно-фобічні розлади

Фобія – це непереборний і виснажливий страх перед предметом, місцем, ситуацією, почуттям або твариною/живою істотою. Фобії, на відміну від страхів, більше виражені. Вони розвиваються, коли людина має перебільшене або нереалістичне відчуття небезпеки щодо ситуації чи об’єкта.

Зміст

• Тривожно-фобічний розлад: симптоми
• Про складні/комплексні фобії
• Причини фобій
• Прості фобії
• Комплексні фобії
• Лікування фобій
• Лікарські засоби
• Розмовна терапія
• Самодопомога при фобіях
• Зміна способу життя
• Експозиційна терапія (десенсибілізація)
• Інші техніки самодопомоги
• Список фобій

Якщо фобія стає дуже серйозною, людині доводиться організовувати своє життя таким чином, щоб уникати того, що спричиняє її тривогу і жах. Окрім невиправданих обмежень у повсякденному житті, це також може завдати багато страждань.

Через такі особливості поведінки люди, які мають якусь фобію, можуть бути ізольованими від однолітків, друзів і навіть власної сім’ї, адже, попри те, що вони знають, що їхній страх є ірраціональним, загроза виникнення тривоги, панічної атаки чи просто появи сильного страху є для них занадто великою – вони не здатні подолати такий страх самотужки. Тому у разі фобії треба якомога швидше звернутися до лікаря-психіатра.

На щастя, існують доступні та високоефективні методи лікування фобічних розладів.

Тривожно-фобічний розлад: симптоми

Варто уточнити, що фобія – це різновид тривожного розладу. Людина може не відчувати жодних симптомів, доки не потрапить у контакт із тригером своєї фобії. Але в деяких випадках навіть думка про джерело фобії (наприклад, згадка про павуків у пацієнтів з арахнофобією) може спричиняти у людини відчуття тривоги або паніки. Це називається антиципаційна тривога, або тривога очікування.

Фізичні симптоми будь-якої фобії можуть включати:

• втрату відчуття рівноваги, запаморочення;
• нудоту;
• пітливість;
• збільшення частоти серцевих скорочень (пришвидшене серцебиття);
• задишку;
• тремтіння;
• розлад шлунка.

Але якщо людина, яка страждає на фобію, не дуже часто стикається з джерелом своєї фобії, хвороба може не впливати на її повсякденне життя. З іншого боку, якщо у хворого складна фобія, наприклад, агорафобія, вести нормальний спосіб життя йому може бути дуже важко.

У найтяжчих випадках хворий також може відчувати психологічні симптоми, як-от:

• страх втратити контроль над собою;
• страх втрати свідомості;
• відчуття сильного безпричинного страху (жаху);
• страх смерті.

Про складні/комплексні фобії

Саме складні або комплексні фобії, такі як агорафобія та соціальна фобія, часто можуть мати найбільш шкідливий вплив на повсякденне життя та психічне благополуччя людини.

Агорафобія часто включає поєднання кількох взаємопов’язаних фобій. Наприклад, людина, яка боїться вийти на вулицю або вийти з дому, також може боятися залишитися на самоті (монофобія) або місць, де відчуває себе в пастці (клаустрофобія, тобто страх замкнутого простору). Симптоми, які відчувають люди з агорафобією, можуть відрізнятися за ступенем тяжкості. Наприклад, деякі люди можуть відчувати сильний страх і тривогу, якщо їм доводиться виходити з дому, щоб піти в магазин. Інші ж почуваються відносно комфортно, подорожуючи на короткі відстані від свого дому.

Якщо у пацієнта є соціальна фобія, думка про те, що його бачать у громадських місцях або на публічних заходах, може спричиняти у нього відчуття страху, тривоги та вразливості.

Навмисне уникнення зустрічей з людьми в соціальних ситуаціях є ознакою соціальної фобії. В екстремальних випадках соціальної фобії, як і при агорафобії, деякі люди дуже бояться вийти з дому.

Причини фобій

Фобії можуть розвинутися в дитинстві, у підлітковому або ранньому дорослому віці. Вони можуть бути пов’язані з лякаючою подією або стресовою ситуацією. Однак не завжди зрозуміло, чому виникають деякі фобії.

Прості фобії

Специфічні або прості фобії, такі як страх висоти (акрофобія) або страх замкнутого простору, зазвичай розвиваються в дитинстві. Вони можуть бути пов’язані з раннім негативним досвідом. Наприклад, якщо в дитинстві людина потрапила в замкнутий простір, у дорослому віці у неї може розвинутися страх перед ним (клаустрофобія).

Також вважається, що фобії іноді можуть «прищеплюватися» у ранньому віці. Наприклад, якщо хтось із членів родини хворого боявся павуків (арахнофобія), у людини також може розвинутися такий страх. Інші фактори в сімейному оточенні, наприклад, наявність батьків, які мають підвищену тривожність, також можуть вплинути на те, як людина справляється з тривогою у дорослому житті.

Комплексні фобії

Невідомо, що спричиняє складні фобії, такі як агорафобія та соціальна фобія. Однак вважається, що у патогенезі цих типів фобій можуть відігравати певну роль генетика, індивідуальні особливості хімії мозку та життєвий досвід.

Лікування фобій

Багато людей із фобією не потребують лікування, їм достатньо уникати об’єкта страху, щоб контролювати проблему. Однак не завжди можливо уникнути певних фобій, наприклад, страху користуватися літаками. У цьому випадку людині варто отримати професійну допомогу та проконсультуватися щодо варіантів лікування.

Детальніше дивіться у відео: Статистична доказовість

Більшість фобій піддаються лікуванню, але жодне лікування не гарантує ефективного позбавлення від усіх фобій. У деяких випадках рекомендується поєднання різних методів лікування.

Основні види лікування:

• лікарські засоби;
• психотерапія тривожно-фобічних розладів;
• техніки самодопомоги.

Лікарські засоби

Ліки зазвичай не рекомендують для лікування фобій, оскільки розмовна терапія, у більшості випадків, є достатньо ефективною і не має побічних ефектів. Однак іноді ліки можуть призначатися для лікування наслідків фобій, таких як тривога.

Існують різні типи ліків, які можуть бути призначені пацієнтові з фобією.

Антидепресанти

Антидепресанти часто призначають, щоб зменшити тривогу. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) найчастіше призначають для лікування тривоги, соціальної фобії або панічного розладу.

Варто знати, що поширені побічні ефекти цих препаратів включають:

• нудоту;
• головний біль;
• проблеми зі сном (безсоння);
• розлад шлунка.

Антидепресанти також можуть спочатку посилити тривогу та спричинити сексуальні проблеми.

Транквілізатори

Бензодіазепіни – це група лікарських засобів, які належать до категорії слабких транквілізаторів. Вони іноді застосовуються короткочасно в мінімальних дозах для лікування сильної тривоги. Як і приймання антидепресантів, приймання бензодіазепінів слід припиняти поступово, щоб уникнути симптомів відміни.

Бета-блокатори

Бета-блокатори часто використовуються для лікування серцево-судинних захворювань, таких як проблеми з серцем і високий кров'яний тиск (артеріальна гіпертензія). Їх також іноді призначають, щоб допомогти зменшити симптоми тривоги, зокрема серцебиття.

Бета-блокатори уповільнюють серцевий ритм і знижують артеріальний тиск.

Можливі побічні ефекти включають:

• проблеми зі шлунком;
• відчуття холоду в пальцях;
• сильну втому;
• проблеми зі сном.

Розмовна терапія

Лікування фобій за допомогою спеціально вибудуваних бесід з лікарем (наприклад, психологічне консультування) є дуже ефективним. Зокрема, надзвичайно корисною виявилася когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). КПТ – це вид консультування, який допомагає пацієнтові впоратися з проблемами, змінивши спосіб мислення та поведінки. Цей підхід можна використовувати для розробки практичних способів боротьби з будь-якою фобією.

Одним із заходів у процесі лікування із застосуванням КПТ, який часто використовують для лікування простих фобій, є поступове піддавання хворого його страху, щоб він відчував менше тривоги з цього приводу. Це відомо як десенсибілізація, або експозиційна терапія.

Наприклад, якщо людина боїться змій (має офідіофобію), психотерапевт може почати з того, що попросить пацієнта почитати статті про змій. Пізніше лікар може показати хворому зображення змії. Потім лікар може організувати для хворих з офідіофобією відвідування тераріуму в місцевому зоопарку, щоб подивитися на справжніх змій. Останнім кроком КПТ буде потримати неотруйну змію у руках.

Самодопомога при фобіях

Фобії відрізняються одна від одної, і жодна програма самодопомоги не буде однаково ефективною для всіх. На додаток до лікування у фахівця-психіатра, хворий може скористатися власною стратегією самодопомоги або звернутися за допомогою до спеціаліста з психічного здоров’я, наприклад, психолога.

Програма самодопомоги може включати:

• зміни способу життя;
• відвідування групи взаємодопомоги;
• застосування експозиційної терапії для подолання страху;
• поєднання названих вище методів.

Зміна способу життя

Внесення деяких простих змін до способу життя може допомогти зменшити симптоми фобії, зокрема напади паніки.

Це може включати наступні кроки:

• регулярні фізичні вправи;
• регулярне здорове харчування;
• повноцінний сон;
• зменшення споживання або повна відмова від кофеїну та інших стимуляторів.

Експозиційна терапія (десенсибілізація)

Вже згадувана експозиційна терапія передбачає поступове збільшення часу, протягом якого хворий піддається своїй фобії. Наприклад, якщо у нього є агорафобія, боязнь відкритого простору та громадських місць, пацієнт може почати з виходу з дому на дуже короткий проміжок часу, перш ніж поступово збільшувати тривалість часу, який він проводить на вулиці, і відстань, яку він долає від свого будинку.

Експозиційна терапія може бути дуже ефективним способом, який допоможе впоратися з тривогою.

Інші техніки самодопомоги

Інші техніки самодопомоги включають наступні методики:

• техніки релаксації – серії фізичних вправ, які допомагають розслабитися та контролювати дихання;
• візуалізацію – поєднує техніку релаксації та дихання з уявленням того, як людина успішно впорається із ситуацією, яка може спричиняти тривогу;
• групи самодопомоги – корисний спосіб, який передбачає зустріч з іншими людьми з подібним досвідом подолання проблеми.

Список фобій

Які бувають фобії, можна дізнатися зі спеціальної літератури. Перелік найпоширеніших фобій є дуже великим і нараховує декілька десятків нозологічних одиниць. Примітно, що у цьому списку є дуже дивні фобії, а також доволі цікаві фобії, як-от:

• гіппопотомонстросескіпедалофобія, або сескіпедалофобія, – страх, спричинений дуже довгими словами;
• турофобія – сильний страх, зумовлений… сиром;
• венустрофобія – страх привабливих жінок;
• андрофобія – страх чоловіків;
• ейзоптрофобія – страх власного відображення в дзеркалі;
• номофобія – страх залишитися без мобільного телефону, без зв'язку;
• арахнофобія – фобія павуків;
• акрофобія – фобія висоти;
• трипофобія – фобія отворів, або, точніше, страх перед скупченнями отворів (наприклад бульбашками у тісті).

Електронні джерела:

https://www.medicalnewstoday.com/articles/249347#takeaway

https://www.msdmanuals.com/professional/psychiatric-disorders/anxiety-and-stressor-related-disorders/specific-phobic-disorder

https://www.nhs.uk/mental-health/conditions/phobias/overview/

https://www.psycom.net/specific-phobias

https://www.drakeinstitute.com/phobic-anxiety-disorders

https://www.verywellmind.com/list-of-phobias-2795453