Соціальний тривожний розлад: симптоми і діагностика

Люди із соціальним тривожним розладом відчувають страх у певних ситуаціях соціальної взаємодії, у тому числі пов'язаних із виступом на публіці. Вони бояться зробити чи сказати щось не так і бути висміяними, приниженими чи зганьбленими прилюдно.

Зміст

Емоційні переживання зазвичай супроводжуються фізичними симптомами занепокоєння. Навіть знаючи, що їх страх необґрунтований, люди з соціальним тривожним розладом не можуть упоратися з ним, тому або повністю уникають соціальної взаємодії, або відчувають сильне занепокоєння, зіткнувшись з його необхідністю. Соціальний тривожний розлад відрізняється від звичайної сором'язливості і може мати досить важкі наслідки: перешкодити здобуттю освіти, кар'єрному зростанню та розвитку особистих стосунків. Він може стати причиною ізольованого способу життя та подальшої депресії чи зловживання психоактивними речовинами.

Чим відрізняється сором'язливість від соціального тривожного розладу?

Основними факторами, що відрізняють сором'язливість від соціального тривожного розладу є:

  • порушення нормального функціонування людини у повсякденному житті;
  • інтенсивність страху;
  • рівень уникнення ситуацій соціальної взаємодії.

Симптоми соціального тривожного розладу зазвичай відносяться до трьох різних областей.

Фізичні симптоми

Фізичні симптоми соціального тривожного розладу можуть включати:

  • туман в очах;
  • приплив крові до обличчя (почервоніння);
  • біль і тяжкість у грудях;
  • лихоманка;
  • пронос;
  • головокружіння;
  • сухість у роті;
  • почуття нереальності того, що відбувається (дереалізація) або відчуття відстороненості (деперсоналізація);
  • головний біль;
  • прискорене серцебиття;
  • комок у горлі;
  • м'язова напруга;
  • нудота;
  • парестезії (поколювання, мурашки по шкірі);
  • дзвін у вухах;
  • тремтіння в кінцівках або у всьому тілі;
  • порушення дихання;
  • пітливість;
  • тремтіння у голосі.

У деяких випадках ці симптоми можуть бути настільки сильними, що переростають у панічну атаку. Різниця в тому, що, на відміну від людей з панічним розладом, люди із соціальним тривожним розладом знають, що їхня паніка викликана страхом соціальної взаємодії.

Когнітивні симптоми

Соціальний тривожний розлад може включати і когнітивні симптоми, які є дисфункціональними моделями мислення:

  • Негативні переконання: твердо укорінені переконання про власну неадекватність за умов соціальної взаємодії чи ситуаціях, що пов’язані з оцінкою своєї діяльності.
  • Упереджене ставлення: тенденція ігнорувати свої позитивні якості та досягнення та перебільшувати здібності та досягнення інших.
  • Негативні думки: автоматична негативна оцінка себе у ситуаціях соціальної взаємодії чи ситуаціях, пов'язаних з оцінкою своєї діяльності чи успішності. Наприклад, прийшовши на роботу в новий колектив, у нову школу або на захід, при необхідності представитися у людини з соціальним тривожним розладом з'являється страх і негативні думки, такі як: «Всі інші виглядають набагато розслабленішими, ніж я», «Що, якщо я скажу щось дурне?», або «Що, якщо всі помітять, що мій голос тремтить?»

Ці думки повністю заповнюють свідомість людини і вона вже не може думати ні про що інше, тому намагається говорити якнайменше і сподівається, що ніхто не помітить її занепокоєння. Згодом подібні думки підривають самооцінку, знижуючи рівень якість життя людини. Тому важливо своєчасно звернутися по допомогу.

Поведінкові симптоми

Люди із соціальним тривожним розладом мають певні патерни поведінки. Вони схильні робити вибір, ґрунтуючись на страху та уникненні, а не на власних уподобаннях, бажаннях чи амбіціях. Наприклад, кинути навчання, щоб не робити презентацію або не складати іспит, або відмовитися від підвищення на роботі через більш високі вимоги та зміни звичних умов праці.

Соціальний тривожний розлад може стати причиною низького рівня життя, малої кількості чи відсутності друзів та романтичних стосунків. Люди, які страждають на цей розлад можуть кинути школу або роботу, а також почати вживати алкоголь або психоактивні речовини, щоб впоратися з тривогою.

Загальні поведінкові патерни людей із соціальним тривожним розладом:

  • Уникання: пошук можливостей уникнути дій чи заходів, пов'язаних із соціальною взаємодією чи оцінкою їхньої діяльності, для зменшення занепокоєння (захворіти чи кинути роботу, при необхідності виступати з презентацією, не з'явитися на весілля);
  • Безпечна поведінка чи часткове уникання: вибір взаємодії, що полегшує відчуття тривоги під час соціальних чи виробничих заходів (уникнення зорового контакту, мінімізування вербального спілкування, зниження голосу під час розмови);
  • Втеча: втеча із заходу, що викликає тривогу (вийти посеред виступу, сховатися в туалеті, перебуваючи на корпоративі).

Симптоми у дітей

Прояви соціального тривожного розладу в дітей і підлітків може відрізнятися від проявів у дорослих. Маленькі діти з цим розладом можуть чіплятися за батьків, впадати в істерику, опинившись у людному місці чи незнайомій обстановці. Вони можуть відмовлятися грати з іншими дітьми, плакати чи скаржитися на розлад шлунка чи інші фізичні нездужання.

Нерідко провісником розвитку соціального тривожного розладу в дітей може стати загальмованість поведінки. Це особливість темпераменту, яку можна виявити в дитинстві та ранньому дитинстві. Вона проявляється схильністю до стресу та нервозності у незвичній обстановці. Такі дітки у молодшому дошкільному віці уникають соціальних контактів та незвичних ситуацій, пов'язаних із спілкуванням, що робить їх менш впевненими у собі.

Це своє чергу стає причиною неприйняття з боку однолітків і негативного самосприйняття. У таких дітей менше друзів, вони частіше виявляють підвищену тривожність і відчувають самотність. Підлітки із соціальним тривожним розладом схильні уникати групових зустрічей і виявляють низький інтерес до спілкування з однолітками.

Діагностика

Дослідження показали, що соціальна тривожність більше властива жінкам, аніж чоловікам. Діагноз соціального тривожного розладу не ставиться за допомогою лабораторних тестів чи фізичного огляду. Як і у випадку зі всіма психічними розладами, діагноз ґрунтується на відповідності людини певним стандартизованим критеріям.

Процес діагностики є аналізом історії психічного здоров'я пацієнта та інтерв'ю з метою оцінки сприйняття людиною певних життєвих ситуацій. Опитування допомагає визначити, чи є страх настільки сильним, щоб заважати повсякденному функціонуванню, навчанню, роботі чи відносинам людини. Щоб оцінити рівень соціальної тривожності фахівці у сфері психічного здоров'я використовують оціночні шкали. Вони можуть бути корисними для відстеження динаміки стану в період проходження терапії. Як інструменти для виявлення соціального тривожного розладу може використовуватися міні-опитувальник соціальної фобії Mini-SPIN. Цей опитувальник є першим кроком для визначення необхідності подальших тестів та оцінок. Ефективним інструментом є Шкала соціальної тривожності Либовиця. Це опитувальник для самооцінки, що складається з 24 пунктів, який використовується для оцінки впливу соціальної тривожності у різних ситуаціях.

У рамках когнітивно-поведінкової терапії використовується шкала суб'єктивних одиниць дистресу, яка використовується для вимірювання інтенсивності дистресу чи нервозності у людей із соціальною тривожністю.

Коли звертатись за допомогою

Люди, які відчувають тривогу при соціальних контактах, можуть ставити питання, чи достатньо серйозні їх симптоми, щоб звертатися за допомогою. Відповіддю може стати внутрішнє відчуття людини. Якщо симптоми негативно впливають на повсякденне життя людини, заважають розвитку відносин, роботі чи навчанню, варто звернутися до психолога чи психіатра. Соціальний тривожний розлад добре піддається лікуванню за допомогою когнітивно-поведінкової терапії, експозиційної терапії та, за необхідності, лікарських препаратів.

Диференційні діагнози

Існує чимало станів, схожих на соціальний тривожний розлад і нерідко вони діагностуються разом з ним.

  • Вибірковий мутизм: нездатність говорити у певних соціальних ситуаціях (наприклад, у школі). Зазвичай діагностується у дитинстві. Діти з цим розладом не можуть говорити у школі, але чудово говорять удома з рідними.
  • Заїкання: розлад мови, що характеризується дисфункцією чи порушенням плавності мови. Заїкуватість, що виникає у дитинстві, відноситься до розладів нервового характеру, але може бути викликана і занепокоєнням через публічні виступи.
  • Тревожний (уникаючий) розлад особистості: характеризується прагненням до соціальної замкнутості, почуттям неповноцінності, особливою чутливістю до негативних оцінок інших людей та уникненням соціальної взаємодії. Цей розлад має ті ж симптоми, що й соціальний тривожний розлад, але з сильнішим проявом та ширшою схемою уникнення.
  • Панічний розлад: характеризується несподіваними панічними атаками. На відміну від людей із соціальним тривожним розладом, люди з панічним розладом можуть мати медичні причини своєї недуги.
  • Агорафобія: є нав'язливим страхом відкритих просторів, людних місць і віддалення від будинку. Агорафобія діагностується разом з панічним розладом і відноситься до страху панічної атаки в місці, з якого було б важко втекти і нема звідки чекати допомоги. Людям із соціальним тривожним розладом також може бути поставлений діагноз панічного розладу та агорафобії, але це різні стани.
  • Розлад аутичного спектру, також відомий як синдром Аспергера: розлад аутистичного спектру, що характеризується слабкою здатністю підтримувати та ініціювати соціальну взаємодію та соціальні зв'язки, а також обмеженими інтересами та часто повторюваними поведінковими актами. Незважаючи на те, що люди з розладом аутистичного спектру та соціальним тривожним розладом зазнають труднощів у соціальних взаєминах, це різні розлади з різними симптомами та діагностичними критеріями.

Електронні джерела:

https://www.verywellmind.com/social-anxiety-disorder-symptoms-and-diagnosis-4157219

https://www.encyclopedia-deti.com/sites/default/files/textes-experts/ru/4500/temperament-v-rannem-detstve-i-razvitie-trevozhnosti-i-depressii.html

до списку статей Знайти лікаря
Рекомендуємо по цій темі:
5 листопада 2021
Соціальний тривожний розлад: симптоми і діагностика
Люди із соціальним тривожним розладом відчувають страх у певних ситуаціях соціальної взаємодії, у тому числі пов'язаних із виступом на публіці. Вони бояться зробити чи сказати щось не так і бути висміяними, приниженими чи зганьбленими прилюдно.
4 листопада 2021
Як упоратися з тривожністю у святкові дні
Настає сезон зимових свят. Для одних людей це чудовий період, наповнений сміхом, радістю, зустрічами з рідними та друзями. Іншим цей «прекрасний час» не приносить нічого, окрім передсвяткових тривог та стресу. У цей період вони стають напруженими та пригніченими.
3 листопада 2021
Як пов’язані тривожний розлад і розлад харчової поведінки?
Тривожні розлади і розлади харчової поведінки нерідко йдуть пліч о пліч (або супроводжують один одного). За статистикою дві третини людей з розладом харчової поведінки страждають і тривожними розладами.
19 жовтня 2021
Фактори ризику розвитку тривожного розладу
Більшість людей час від часу відчувають почуття тривоги, але якщо таке почуття стає надзвичайно сильним і починає впливати на повсякденне життя людини і не зникає протягом тижнів, воно може бути симптомом тривожного розладу (ТР).