Більшість людей час від часу відчувають почуття тривоги, але якщо таке почуття стає надзвичайно сильним і починає впливати на повсякденне життя людини і не зникає протягом тижнів, воно може бути симптомом тривожного розладу (ТР).
Зміст
Існує кілька типів тривожного розладу, включаючи генералізований тривожний розлад (ГТР), панічний розлад та розлади, пов’язані з фобією.
Хоча точна причина цих психічних порушень невідома, вважається, що у патогенезі ТР велику роль відіграють декілька факторів ризику, таких як спадкова схильність, анатомічні особливості мозку та стресовий життєвий досвід. Ці фактори можуть відрізнятися для кожного типу тривожного розладу.
Як вже зазначалось, точні причини ТР й досі невідомі, проте визначені деякі загальні фактори ризику розвитку цього психічного захворювання, як-от:
Водночас слід зазначити, що навіть якщо у людини є перелічені фактори ризику, це зовсім не означає, що у неї обов’язково виникне тривожний розлад. Фактори ризику лише збільшують шанси на розвиток захворювання, але вони не детермінують напевно, що у такої людини виникне ТР.
Як і при багатьох інших психічних і фізичних захворюваннях, людина може бути генетично схильною до розвитку тривожних розладів. Дослідження показали, що ТР частіше виникає у людей, що мають родичів першого ступеня (найближчі члени родини, такі як батьки, брат чи сестра чи дитина), які страждають на це захворювання.
Хоча дослідження впливу спадковості на патогенез тривожних розладів все ще тривають, останні наукові роботи виявили зв’язок між розвитком тривожних розладів та певними генетичними маркерами – генами або послідовностями ДНК з відомим фізичним розташуванням у хромосомі. Зміни в цих генах можуть підвищувати ймовірність розвитку у людини тривожних розладів. Це називається генетичною схильністю або генетичною вразливістю.
Вважається, що генетична вразливість у поєднанні з певними факторами навколишнього середовища провокує розвиток симптомів тривожного розладу.
Дослідження, асоційовані з вивченням всього генома (GWAS) включають сканування генетичних маркерів багатьох людей, які мають певне захворювання. GWAS 2020 року, наймасштабніша на сьогоднішній день робота із цієї серії досліджень, була присвячена вивченню тривожності, і її автори виявили нові генетичні варіанти у кількох генах та навколо них – стосовно деяких з них й раніше були «підозри» щодо їх зв’язку з ТР.
Ці гени відіграють важливу роль у функціонуванні таких систем і у таких процесах:
Дослідження також з’ясували, що розлади, пов'язані зі страхом і тривогою, виникають у жінок приблизно вдвічі частіше, ніж у чоловіків. Показово, що одним із генів, ідентифікованих як тісно пов'язаних з симптомами тривоги у дослідженні GWAS 2020 року, був ген рецептора естрогену (ESR1). Естроген впливає на фертильність, функції, пов'язані зі статтю, настрій, міцність кісток і навіть на здоров'я серця.
Люди з тривожними розладами можуть мати зміни в структурі та функції мозку. Деякі серцево-судинні і ендокринологічні захворювання також пов'язані з тривожними розладами.
Учені вважають, що з тривожними розладами можуть бути пов'язані відмінності в певних ділянках мозку, а також об’єм сірої речовини (яка насамперед складається з нервових клітин).
Лімбічна система – це сукупність структур мозку, які, крім інших функцій, беруть участь у регуляції багатьох основних емоційних реакцій. Мигдалеподібне тіло (або мигдалина), зокрема, є частиною лімбічної системи, яка бере участь у автоматичній реакції страху, а також у інтеграції пам’яті та емоцій.
Відмінності в цих ділянках можуть бути пов'язані з тривожними розладами. Однак дослідження структур мозку у пацієнтів з тривожними розладами дали суперечливі результати щодо того, які його ділянки бувають найчастіше уражені при ТР та як вони відрізняються від структур мозку здорових людей.
Деякі соматичні захворювання, як наприклад проблеми з щитоподібною залозою або серцеві аритмії, зазвичай асоціюються з тривогою. Обидва різновиди захворювань можуть викликати психічні ефекти, подібні до ефектів тривоги та панічних нападів, і можуть посилювати симптоми тривожних розладів.
До фізичних ознак тривоги та панічних атак можна віднести:
Існує висока поширеність психічних симптомів та розладів, пов’язаних із захворюваннями щитоподібної залози. Аритмії серця або серцебиття також можуть бути викликані стресом.
Як стверджують дослідники, існують також фактори ризику розвитку ТР, пов'язані із способом життя, а саме:
Учені також визначили ті явища, звички, речовини та особливості поведінки, які можуть спровокувати або посилити симптоми тривожних розладів, як-от:
Точна причина тривожних розладів невідома. Більш ймовірним є те, що замість існування однієї причини існують численні фактори ризику розвитку ТР – спадковість, середовище, в якому виросла людина, загальний стан її здоров’я та чи приймає вона певні ліки або чи вживає наркотики і алкоголь у великих обсягах.
Для конкретного хворого, щоб навчитися контролювати свій стан, важливо визначити його особисті фактори ризику, а також визначити індивідуальні тригери, що викликають у нього тривогу.
Деякі фактори ризику розвитку ТР, такі як наявність сімейного анамнезу або певного впливу навколишнього середовища, змінити неможливо, проте є багато й таких факторів, що піддаються контролю.
Наприклад, людина з ТР може зосередитися на тому, щоб змінити свій спосіб життя, як-от: дотримуватися збалансованої поживної дієти, регулярно займатися фізкультурою, кинути палити або вживати наркотичні речовини, а також шукати підтримки у друзів, сім’ї та фахівців із психічного здоров’я, коли у цьому виникне потреба.
Варто проявити розуміння і терпіння, якщо ТР виник у близької людини – це один з найважливіших способів допомогти їй. Також важливо підтримати такого хворого щодо звернення по допомогу до фахівця з питань психічного здоров’я.