Фактори ризику розвитку тривожного розладу

Більшість людей час від часу відчувають почуття тривоги, але якщо таке почуття стає надзвичайно сильним і починає впливати на повсякденне життя людини і не зникає протягом тижнів, воно може бути симптомом тривожного розладу (ТР).

Зміст

• Загальні фактори ризику розвитку ТР
• Роль спадковості у виникненні ТР
• Фактори ризику ТР, пов’язані з фізичним розвитком
• Фактори ризику, пов’язані із способом життя
• Тригери тривоги
• Висновки

Існує кілька типів тривожного розладу, включаючи генералізований тривожний розлад (ГТР), панічний розлад та розлади, пов’язані з фобією.

Хоча точна причина цих психічних порушень невідома, вважається, що у патогенезі ТР велику роль відіграють декілька факторів ризику, таких як спадкова схильність, анатомічні особливості мозку та стресовий життєвий досвід. Ці фактори можуть відрізнятися для кожного типу тривожного розладу.

Загальні фактори ризику розвитку ТР

Як вже зазначалось, точні причини ТР й досі невідомі, проте визначені деякі загальні фактори ризику розвитку цього психічного захворювання, як-от:

• Стресовий, негативний життєвий досвід або вплив факторів навколишнього середовища в ранньому дитинстві або в дорослому віці. Дослідники проблем психічного здоров’я виявили, що дитячі психологічні травми можуть збільшити ризик розвитку тривожних розладів. Ці переживання можуть включати фізичне та психічне насильство, занедбаність, смерть близької людини (наприклад одного з батьків), байдуже ставлення з боку близьких людей, розлучення батьків та самотність.
• Індивідуальні особливості характеру, наявність сором’язливості чи поведінкової загальмованості в дитинстві. Дитина з поведінковою загальмованістю буде проявляти боязкість, настороженість та намагатиметься уникати ситуацій, коли їй доведеться стикатися з незнайомими людьми, предметами та ситуаціями.
• Наявність тривожних розладів чи інших психічних захворювань у біологічних родичів. Людина має більшу ймовірність розвитку тривожних розладів, якщо у неї є близький член сім’ї, наприклад один з батьків, що страждає на таке захворювання.
• Деякі розлади фізичного здоров'я. Проблеми з щитовидною залозою або серцеві аритмії є прикладами захворювань, які можуть викликати або посилити симптоми тривоги.

Водночас слід зазначити, що навіть якщо у людини є перелічені фактори ризику, це зовсім не означає, що у неї обов’язково виникне тривожний розлад. Фактори ризику лише збільшують шанси на розвиток захворювання, але вони не детермінують напевно, що у такої людини виникне ТР.

Роль спадковості у виникненні ТР

Як і при багатьох інших психічних і фізичних захворюваннях, людина може бути генетично схильною до розвитку тривожних розладів. Дослідження показали, що ТР частіше виникає у людей, що мають родичів першого ступеня (найближчі члени родини, такі як батьки, брат чи сестра чи дитина), які страждають на це захворювання.

Хоча дослідження впливу спадковості на патогенез тривожних розладів все ще тривають, останні наукові роботи виявили зв’язок між розвитком тривожних розладів та певними генетичними маркерами – генами або послідовностями ДНК з відомим фізичним розташуванням у хромосомі. Зміни в цих генах можуть підвищувати ймовірність розвитку у людини тривожних розладів. Це називається генетичною схильністю або генетичною вразливістю.

Вважається, що генетична вразливість у поєднанні з певними факторами навколишнього середовища провокує розвиток симптомів тривожного розладу.

Дослідження, асоційовані з вивченням всього генома (GWAS) включають сканування генетичних маркерів багатьох людей, які мають певне захворювання. GWAS 2020 року, наймасштабніша на сьогоднішній день робота із цієї серії досліджень, була присвячена вивченню тривожності, і її автори виявили нові генетичні варіанти у кількох генах та навколо них – стосовно деяких з них й раніше були «підозри» щодо їх зв’язку з ТР.

Ці гени відіграють важливу роль у функціонуванні таких систем і у таких процесах:

• гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова вісь, яка впливає на реакцію організму на стрес;
• розвиток нейронів (біологічний процес, який забезпечує появу нових нервових клітин);
• загальна регуляція експресії генів (бере участь у контролі або збереженні певних характеристик генів).

Дослідження також з’ясували, що розлади, пов'язані зі страхом і тривогою, виникають у жінок приблизно вдвічі частіше, ніж у чоловіків. Показово, що одним із генів, ідентифікованих як тісно пов'язаних з симптомами тривоги у дослідженні GWAS 2020 року, був ген рецептора естрогену (ESR1). Естроген впливає на фертильність, функції, пов'язані зі статтю, настрій, міцність кісток і навіть на здоров'я серця.

Фактори ризику ТР, пов’язані з фізичним розвитком

Люди з тривожними розладами можуть мати зміни в структурі та функції мозку. Деякі серцево-судинні і ендокринологічні захворювання також пов'язані з тривожними розладами.

Анатомічні особливості мозку

Учені вважають, що з тривожними розладами можуть бути пов'язані відмінності в певних ділянках мозку, а також об’єм сірої речовини (яка насамперед складається з нервових клітин).

Лімбічна система – це сукупність структур мозку, які, крім інших функцій, беруть участь у регуляції багатьох основних емоційних реакцій. Мигдалеподібне тіло (або мигдалина), зокрема, є частиною лімбічної системи, яка бере участь у автоматичній реакції страху, а також у інтеграції пам’яті та емоцій.

Відмінності в цих ділянках можуть бути пов'язані з тривожними розладами. Однак дослідження структур мозку у пацієнтів з тривожними розладами дали суперечливі результати щодо того, які його ділянки бувають найчастіше уражені при ТР та як вони відрізняються від структур мозку здорових людей.

Серцево-судинні порушення і ТР

Деякі соматичні захворювання, як наприклад проблеми з щитоподібною залозою або серцеві аритмії, зазвичай асоціюються з тривогою. Обидва різновиди захворювань можуть викликати психічні ефекти, подібні до ефектів тривоги та панічних нападів, і можуть посилювати симптоми тривожних розладів.

До фізичних ознак тривоги та панічних атак можна віднести:

• прискорене серцебиття;
• пітливість;
• тремтіння;
• задишка і відчуття задухи;
• почуття приреченості;
• почуття неможливості контролювати ситуацію.

Існує висока поширеність психічних симптомів та розладів, пов’язаних із захворюваннями щитоподібної залози. Аритмії серця або серцебиття також можуть бути викликані стресом.

Фактори ризику, пов’язані із способом життя

Як стверджують дослідники, існують також фактори ризику розвитку ТР, пов'язані із способом життя, а саме:

• Дієта. Певні продукти харчування можуть посилювати симптоми тривоги або депресії у людини. Деякі люди також можуть відчувати тривогу як симптом відміни, якщо перестануть вживати певні продукти та напої, що містять такі речовини, як кофеїн, алкоголь та цукор.
• Фізичні навантаження. Рекомендації США з фізичної активності для американців рекомендують щонайменше 150 хвилин помірних та інтенсивних вправ на тиждень, щоб зменшити ризик розвитку депресії і тривожних розладів.
• Куріння. Куріння, безсумнівно, є пов'язаним з підвищеним ризиком депресії, тривоги та інших психічних розладів.

Тригери тривоги

Учені також визначили ті явища, звички, речовини та особливості поведінки, які можуть спровокувати або посилити симптоми тривожних розладів, як-от:

• Кофеїн та інші стимулятори. Дослідження показали, що кофеїн викликає панічні атаки у дорослих, у яких діагностовані певні тривожні розлади, включаючи панічний розлад, ГТР та соціальний тривожний розлад. Як надмірне споживання кофеїну, так і повна відмова від нього може викликати або погіршити тривогу у деяких людей.
• Вживання наркотиків. Існує висока супутня захворюваність (зв'язок між захворюваннями) між тривожними розладами та розладами вживання наркотичних речовин. Хоча деякі речовини в короткостроковій перспективі можуть допомогти з тривогою, такі позитивні наслідки є лише тимчасовими. Вживання психоактивних сполук може створити психологічну або фізіологічну залежність, яка здатна погіршити симптоми тривоги. Дослідження також виявили, що вживання алкоголю або наркотиків для боротьби з симптомами тривоги може бути особливо проблематичним, оскільки це може призвести до додаткового ризику розладу вживання наркотичних речовин. Як і у випадку з кофеїном, люди можуть відчувати більше занепокоєння, якщо вживають алкоголь у надлишку, а також коли вони припиняють пити (синдром відміни).
• Раптове припинення прийому ліків. Якщо пацієнт раптом припиняє прийом ліків від тривожних розладів, таких як антидепресанти, габапентиноїди або бензодіазепіни, він можете відчути синдром відміни або повернення симптомів тривоги. Якщо лікар визначить, що настав час припинити прийом ліків, хворий повинен пройти через процес поступового зменшення дози, щоб уникнути повернення тривожного розладу або появи симптомів відміни.

Висновки

Точна причина тривожних розладів невідома. Більш ймовірним є те, що замість існування однієї причини існують численні фактори ризику розвитку ТР – спадковість, середовище, в якому виросла людина, загальний стан її здоров’я та чи приймає вона певні ліки або чи вживає наркотики і алкоголь у великих обсягах.

Для конкретного хворого, щоб навчитися контролювати свій стан, важливо визначити його особисті фактори ризику, а також визначити індивідуальні тригери, що викликають у нього тривогу.

Деякі фактори ризику розвитку ТР, такі як наявність сімейного анамнезу або певного впливу навколишнього середовища, змінити неможливо, проте є багато й таких факторів, що піддаються контролю.

Наприклад, людина з ТР може зосередитися на тому, щоб змінити свій спосіб життя, як-от: дотримуватися збалансованої поживної дієти, регулярно займатися фізкультурою, кинути палити або вживати наркотичні речовини, а також шукати підтримки у друзів, сім’ї та фахівців із психічного здоров’я, коли у цьому виникне потреба.

Варто проявити розуміння і терпіння, якщо ТР виник у близької людини – це один з найважливіших способів допомогти їй. Також важливо підтримати такого хворого щодо звернення по допомогу до фахівця з питань психічного здоров’я.

Електронне джерело:

https://www.verywellhealth.com/anxiety-causes-and-risk-factors-5191778